Вірусна геморагічна хвороба кролів: сучасні виклики та ефективна вакцинопрофілактика

Вірусна геморагічна хвороба кролів: сучасні виклики та ефективна вакцинопрофілактика

Вірусна геморагічна хвороба кролів (вГХК) є одним із найнебезпечніших інфекційних захворювань у кролівництві, що характеризується блискавичним перебігом, високою контагіозністю та надзвичайно високою летальністю. У сучасних умовах розвитку галузі саме контроль цього захворювання визначає стабільність та рентабельність господарств.

Класичний тип вГХК уражає кролів віком старше 1,5 місяця та проявляється системними геморагічними ураженнями, насамперед у печінці та легенях. Захворювання часто перебігає надгостро, без виражених клінічних ознак, що призводить до раптової загибелі тварин протягом 12–72 годин після зараження.

Збудником є РНК-вмісний вірус родини Caliciviridae, який відзначається високою стійкістю у зовнішньому середовищі та значною вірулентністю. Найбільше накопичення вірусу відбувається у печінці — ключовому органі-мішені, що обумовлює розвиток тяжких метаболічних порушень, коагулопатій проблеми з балансом між кровотечею та згортанням крові) і швидкий летальний наслідок.

Епізоотологічно вГХК характеризується надзвичайно швидким поширенням. Джерелом інфекції є як хворі, так і перехворілі кролі, які можуть залишатися вірусоносіями. Передача збудника відбувається через корми, воду, інвентар, транспорт, продукти забою, шкурки та інші контаміновані об’єкти.

Патогенез захворювання тісно пов’язаний із ураженням печінки. Саме порушення її функцій призводить до розвитку системних геморагій, ураження судин, набряку легень і загибелі тварини.

Як розпізнати вГХК

У більшості випадків клінічні ознаки або відсутні, або проявляються за кілька годин до загибелі .Щоб фермер міг швидко зреагувати, важливо виділити ключові симптоми, які сигналізують про можливу вГХК:

• раптова загибель клінічно здорових кролів
• різке пригнічення, апатія
• відмова від корму
• кров’янисті виділення з носа
• масова загибель у короткий проміжок часу

Ключовий тригер: якщо тварини гинуть швидко (протягом 1–3 діб або навіть годин) без тривалих симптомів — це серйозна підозра на вГХК і потребує негайних дій.

Другий тип вірусу ГХК — новий виклик для галузі

Останніми роками особливу небезпеку становить другий тип вірусу, який суттєво змінив епізоотичну ситуацію. Для нього характерні гострі та блискавичні форми перебігу, при яких загибель тварин може наставати вже через 8–12 годин після інфікування.

На відміну від класичного варіанту вірусу, другий тип вірусу:

• уражає навіть молодих кроленят в підсисному періоді,
• швидко поширюється в умовах інтенсивного утримання,
• може спричиняти значні втрати поголів’я та частково долає імунітет, сформований проти першого типу вірусу.

Це означає, що використання вакцин лише проти класичного варіанту вГХК вже не забезпечує повноцінного захисту, а профілактика повинна враховувати обидва типи збудника.

У відповідь на ці виклики компанією Біотестлаб були розроблені сучасні вакцини:

Лапімун Гем-2— вакцина проти першого та другого типів вірусу ГХК, створена із застосуванням актуальних українських штамів «БГ-04» та «ГБК-2», що забезпечує формування ефективного імунітету проти циркулюючих варіантів вірусу; 

Лапімун Гемікс-3 — комбінована вакцина, яка забезпечує комплексний захист, зокрема проти вірусної геморагічної хвороби кролів обох типів та міксоматозу, що дозволяє оптимізувати схеми профілактики у господарстві.

Формування імунітету після вакцинації починається вже через 7–14 діб, а повноцінний захисний рівень досягається протягом 21–28 днів. Важливою перевагою є можливість вакцинації кроленят з раннього віку, що дозволяє мінімізувати ризики у період підвищеної сприйнятливості.

Вакцинопрофілактика — основа контролю захворювання

З огляду на відсутність  лікування та стрімкий перебіг хвороби, вакцинація є єдиним надійним методом контролю вГХК.

Своєчасна імунізація дозволяє: запобігти масовій загибелі тварин, сформувати популяційний імунітет та значно знизити циркуляцію вірусу у господарстві.

Компанія Біотестлаб при виробництві вакцин використовує штами, виділені на території України:

• «БГ-04» — для першого типу вірусу,
• «ГБК-2» — для другого типу.

Це забезпечує максимальну відповідність вакцин польовим ізолятам і, відповідно, високу ефективність у практичних умовах.

Водночас ефективність вакцинації залежить і від загального стану тварин — імунна відповідь може знижуватися при наявності стресу, паразитарних захворювань або порушень утримання.

Що робити кролівнику прямо зараз

Щоб перевести знання у практичні дії, важливо дотримуватись чіткої схеми:

• Початок вакцинації: кроленят вакцинують з 4-тижневого віку.
• Ревакцинація: 
• Маточне поголів’я і самці кожні 6 місяців, при інтенсивному використанні.
• Ремонтне поголів’я у 4 місяці (за умови вакцинації в 4-х тижневому віці), далі по схемі маточного поголів’я раз на 6 місяців.

Для вакцинації маточного та ремонтного поголів’я і самців рекомендуємо використовувати вакцини, які в своєму складі містять захист від обох типів вірусу ГХК Лапімун Гем-2 або Лапімун Гемікс-3.

Для першої вакцинації відгодівельного поголів’я у віці 4-х тижнів можна використовувати вакцини, що містять перший тип вірусу, але за умови, що протягом 3-х і більше років не було спалахів геморагічної хвороби в господарстві.

Дії при ризику або спалаху:

• негайно ізолювати підозрілих тварин
• провести повну дезінфекцію приміщення
• терміново звернутись до ветеринарного лікаря
• провести вакцинацію  клінічно здоровому поголів’ю, незалежно від термінів попереднього щеплення

Висновок

Вірусна геморагічна хвороба кролів залишається однією з найбільш небезпечних інфекцій у галузі. Поява другого типу вірусу значно ускладнила ситуацію та підвищила вимоги до профілактики.

Єдиною ефективною стратегією захисту є системна вакцинація із застосуванням сучасних препаратів, створених на основі актуальних штамів вірусу.

Використання вакцин лінійки Лапімун  дозволяє забезпечити надійний імунний захист поголів’я та мінімізувати ризики економічних втрат.

Використані матеріали

Стаття підготовлена на основі:

• монографії «Вірусна геморагічна хвороба кроликів» (Л.Є. Корнієнко та співавт., Білоцерківський державний аграрний університет) ;
• наукових даних з епізоотології, патогенезу та імунології вГХК;
• матеріалів компанії Біотестлаб, зокрема статті «Ефективна вакцинація як запорука здоров’я кролів»;
• практичного досвіду застосування вакцин у виробничих умовах;