Свіржевська Єлизавета Леонідівна, кандидат ветеринарних наук, науковий співробітник ТОВ НВП «БІОТЕСТЛАБ».
Залізо є символом індустріального суспільства, знаходить застосування в багатьох сферах сучасної економіки. Залізо – це важливий мікроелемент, який бере участь у багатьох біохімічних реакціях, входить до складу крові та ядерного апарату всіх клітин. Сьогодні доведено, що залізо забезпечує функціонування понад сотні білків і ферментів у живому організмі.
Залізо (близько 70%) є частиною складного білка гемоглобіну, який входить до складу еритроцитів. Його головна функція – перенесення кисню в усі клітини та тканини організму. Якщо кількість еритроцитів зменшується і знижується рівень гемоглобіну, відчувається нестача кисню.
Існує три причини, які впливають на зменшення рівня гемоглобіну:
нестача заліза;
нестача вітаміну В12;
нестача вітаміну В9.
За нестачі заліза в організмі виникає залізодефіцитна анемія, яку визначають як хворобу, що характеризується зменшенням кількості гемоглобіну в крові. Кістковий мозок при цьому продукує дрібні бідні еритроцити з низькою кількістю гемоглобіну, внаслідок чого виникає кисневе голодування, нездужання, тремтіння. Залізо відіграє важливу роль у регулюванні температури тіла, і його дефіцит призводить до нездатності зігрітися.
Як свідчать дані літератури, у телят 1–3-денного віку анемія вроджена, що пов’язано з незадовільною годівлею сухостійних корів. Дефіцит протеїну в раціоні впливає на синтез попередника білка дихального пігменту – глобіну.
Залізодефіцитна анемія у поросят – широко поширене захворювання, при цьому одним із провідних чинників зниження кількості заліза в організмі поросят є їхня особливість швидкого росту.
У хутрових звірів, зокрема норок, залізодефіцитна анемія зумовлена неповноцінною годівлею. Захворювання проявляється у щенят наприкінці молочного періоду та завдає значних економічних збитків, які пов’язані з масовістю захворюваності та загибеллю малюків.
Залізодефіцитна анемія у собак трапляється частіше, ніж у дорослих котів. У 50% 5–10-тижневих кошенят розвивається залізодефіцитна анемія новонароджених.
Потреба молодняку в залізі визначається двома чинниками — витратою заліза на здійснення життєвих процесів і збільшенням живої маси, а отже, і об’єму крові.
З метою попередження залізодефіцитної анемії розроблені та впроваджені в практику комплексні препарати на основі феруму III валентного, фолієвої кислоти (віт. В9), вітаміну В12.
Залізо відіграє важливу роль в організмі як складова частина гемоглобіну та багатьох інших залізовмісних білків. Дефіцит цього важливого мікроелемента призводить до порушень діяльності ферментів, що містять залізо, у клітинах імунної системи. Організм стає більш сприйнятливим до інфекцій. На тлі нестачі заліза у тварин розвивається анемія.
Фолієва кислота (віт. В9) – водорозчинний вітамін, відновлюється в організмі до тетрагідрофолієвої кислоти – коферменту, який необхідний на стадії раннього внутрішньоутробного розвитку, після народження, в періоди швидкого розвитку тварини, для обміну речовин. Вітамін В9 бере участь у синтезі амінокислот, нуклеїнових кислот, піримідинів, пуринів, обміні холіну. Реакції, які залежать від наявності цього вітаміну, є фундаментальними для синтезу ДНК і підтримання його синтезу. Фолієва кислота сприяє кращому засвоєнню вітаміну В12.
Нестача В9 призводить до розвитку мегалобластної анемії.
Ціанкобаламін (віт. В12) – водорозчинний вітамін, група кобальтовмісних біологічно активних речовин. Вітамін В12 має виражену ліпотропну дію, тобто запобігає жировій інфільтрації печінки (жировий гепатоз);
бере участь у процесах трансметилювання, перенесення водню, активізує синтез метіоніну, посилюючи синтез і здатність до накопичення протеїну в організмі;
підвищує фагоцитарну активність лейкоцитів і активізує діяльність ретикулоендотеліальної системи, підвищує імунітет;
необхідний для здорової репродуктивної системи;
бере участь у регуляції функцій кровотворних органів. Бере участь у синтезі пуринових і піримідинових основ, нуклеїнових кислот, необхідний для еритропоезу, активно впливає на накопичення в еритроцитах сполук, що містять сульфгідрильні групи.
Нестача вітаміну В12 є причиною необоротних видів анемій, які, незалежно від прояву клінічних симптомів, супроводжуються неврологічними розладами.
Вітамін В12 функціонує як кофермент у синтезі нуклеїнових кислот, разом із фолієвою кислотою залучається до метаболічних процесів. Нестача вітаміну В12 сприяє порушенню синтезу тетрагідрофолієвої кислоти, яка необхідна для утворення тимідинмонофосфату, що входить до складу ДНК. Порушується синтез пуринів і піримідинів, які входять до складу ДНК та РНК, що сприяє порушенню утворення і дозрівання еритроцитів.
Таким чином, поєднання комплексу вітамінів В9, В12 з одночасним уведенням в організм комплексу Fe³⁺ у збалансованій із вітамінами кількості має синергічну дію і сприятливо впливає на систему гемопоезу.
