Бабкіна Ніла – ветеринарний лікар, консультант по хобі-групі ТОВ «БІОТЕСТЛАБ»,
Павличук Володимир – головний ветеринарний лікар ЦСВМ, Виноградар.
«ЦЕ ПОТРІБНО ЛІКУВАТИ! Ми знаємо, що тварини страждають на хронічний біль, і знаємо, що біль негативно впливає на клінічний стан наших пацієнтів».
Grubb T. – Introduction chronic pain. Top Companion Anim Med 2010.
ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
Хвороби опорно-рухового апарату займають 3 місце за частотою випадків після новоутворень і серцево-судинної патології як у людини, так і у тварин. При цьому захворювання опорно-рухового апарату (ОРА) призводять до порушення роботи всього організму, адже, крім забезпечення рухової активності, органи опори (наприклад, м’язова тканина) захищають і внутрішні органи.
За статистикою, найпоширенішою причиною екстреного звернення до ветеринарного лікаря є травми, забої м’яких тканин, переломи різного ґенезу. Незалежно від причини виникнення захворювання, одним із пускових патогенетичних механізмів або ускладнень є запальний процес. Тому в терапії вищезгаданих станів застосовують нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП).
При високому попиті більшість НПЗП відзначаються високою безпекою і низькою токсичністю. Що ж це за засоби?
Нестероїдні протизапальні препарати – це велика група лікарських засобів, які мають одразу три дії: знеболюючу, жарознижувальну та протизапальну. Термін «нестероїдні» відрізняє ці препарати від стероїдів (гормональних препаратів), які також мають протизапальну дію. Важливою перевагою НПЗП є відсутність звикання при тривалому застосуванні.
ЕКСКУРС В ІСТОРІЮ
«Коріння» нестероїдних протизапальних препаратів сягає давніх часів.
Гіппократ (460–377 рр. до н.е.) повідомляв про використання кори верби для знеболення.
У 30-х роках до н.е. Цельсій підтвердив його слова і заявив, що «кора верби чудово пом’якшує прояви запалення».
Наступна згадка про анальгетичну дію кори верби датується 1763 роком.
У 1827 р. хіміки змогли виділити з вербового екстракту активну речовину – глюкозид саліцин, попередник нестероїдних протизапальних засобів. З 1,5 кг кори отримували лише 30 г очищеного саліцину.
У 1869 р. уперше синтезували більш ефективне похідне – саліцилову кислоту, яка, однак, ушкоджувала слизову шлунка.
У 1897 р. німецький хімік Фелікс Гоффман (компанія Bayer) створив ацетилсаліцилову кислоту (Аспірин) – початок нової ери у фармакології.
Довгий час аспірин залишався першим і єдиним представником групи НПЗП. З 1950-х років фармакологи почали синтезувати нові препарати, кожен із яких був ефективніший і безпечніший за попередні.
МЕХАНІЗМ ДІЇ НПЗП
Як працюють НПЗП?
Вони блокують вироблення простагландинів – речовин, що беруть участь у розвитку болю, запалення, гарячки, м’язових спазмів.
Більшість НПЗП неселективно блокують два ферменти – циклооксигеназу: ЦОГ-1 і ЦОГ-2, необхідні для синтезу простагландинів.
Протизапальна дія НПЗП зумовлена:
зменшенням проникності судин і покращенням мікроциркуляції;
зниженням вивільнення медіаторів запалення з клітин;
блокуванням енергетичних процесів у вогнищі запалення.
Знеболююча дія виникає завдяки зменшенню запального процесу.
КЛАСИФІКАЦІЯ НПЗП
саліцилати;
похідні пропіонової кислоти;
похідні оцтової кислоти;
селективні інгібітори ЦОГ-2.
Порівняльна таблиця дії кетопрофену та інших НПЗП по силі аналгетичної (червоний) та протизапальної (синій) дії.
У цій статті наведено приклад використання НПЗП – похідного пропіонової кислоти під назвою КЕТОПРО-10, діюча речовина якого – кетопрофен.
ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕПАРАТУ
КЕТОПРО-10 – це 1% розчин кетопрофену, спеціально розроблений для дрібних домашніх тварин.
Дія препарату:
протизапальна,
жарознижувальна,
знеболююча,
антиагрегаційна (зменшує склеювання тромбоцитів).
Механізм пов’язаний з інгібуванням циклооксигенази та зниженням біосинтезу простагландинів, відповідальних за біль і набряк.
Ефекти:
послаблення болю в суглобах при русі і в спокої;
зменшення скутості й набряків уранці;
збільшення обсягу рухів.
Показання:
симптоматичне лікування гострих і хронічних артритів і артрозів;
захворювання хребта з больовим синдромом;
вивихи, травматичні або післяопераційні болі;
підвищення температури у собак і котів.
Застосування:
собакам – підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно;
котам – лише підшкірно.
Дозування: 0,2 мл/кг маси тіла, курс 1–3 дні.
Фармакокінетика:
швидке всмоктування, дія через 30–40 хв;
виводиться за 12 годин (переважно нирками).
КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК
Пацієнт: лабрадор Джессі, 9 років, самка.
Дата: 15.05.2018 р.
Місце: клініка ЦСВМ (м. Київ, масив Виноградар, вул. Гонгадзе, 3б).
Скарги власників: кульгавість на передню праву лапу.
Діагностика:
набряк м’яких тканин у ділянці п’ястка;
сильний больовий синдром (собака не ставить лапу);
надрив кігтя 4-го пальця;
рентген – патологій кісток немає.
Діагноз: міозит, розтягнення, забій унаслідок травми.
ФОТО 1. Лабрадор при надходженні з травмою правої передньої кінцівки.
Лікування
Головний лікар клініки Павлічук В. С. зробив резекцію пошкодженого кігтя 4-го пальця та ін’єкцію КЕТОПРО-10 підшкірно у ділянку запаленого суглоба.
Доза: 0,2 мл/кг × 44 кг = 8,8 мл.
Спостереження:
через 1 годину – зменшення набряку та болю;
через 2 години – собака стала наступати на лапу; при пальпації біль відсутній.
ФОТО 2. Через 1 годину після ін’єкції.
ФОТО 3. Через 2 години після ін’єкції.
ФОТО 4. Перед випискою з клініки.
РЕЗУЛЬТАТ
Протягом 3 годин після введення КЕТОПРО-10 у собаки повністю зникли біль і набряк м’яких тканин. Тварина вільно наступала на травмовану лапу.
Крім того, КЕТОПРО-10 проявив себе як жарознижувальний засіб – вже через 15 хвилин температура тіла знижується на 1°С. Це особливо важливо при післяопераційних ускладненнях і паразитарних хворобах.
ВИСНОВКИ
Застосування КЕТОПРО-10 уже протягом першої години вирішує проблему гострих і хронічних запалень кістково-м’язового апарату та інших систем організму, що супроводжуються болем.
