Коли стандартні схеми імунізації не дають бажаного результату, а бактеріальні виклики в господарстві стають специфічними, на перший план виходять персоналізовані рішення. Чому аутогенні вакцини вважаються «точковою зброєю» ветеринарної медицини? Як розробляються препарати під конкретну епізоотичну ситуацію та в чому полягає їхня стратегічна перевага для сучасного птахівництва?
Про тонкощі створення та впровадження індивідуальних рішень для захисту птиці говоримо з Оксаною Сень, завідувачкою сектором бактеріальних та аутогенних вакцин відділу розробки імунобіологічних препаратів ТОВ «БІОТЕСТЛАБ».
Повний текст інтерв’ю опубліковано в журналі «Наше птахівництво» (№3, 2025 р.)
— Що таке аутогенна вакцина? Чим вона відрізняється від комерційних вакцин?
— Термін «аутогенна вакцина» або «аутогенний імунобіологічний ветеринарний лікарський засіб», згідно з новим законом України «Про ветеринарну медицину», означає «засіб специфічної профілактики, виготовлений з ізоляту мікроорганізму, виділеного від хворої тварини, і призначений для цієї тварини або для поголів’я тварин, що контактували з цією хворою твариною в межах одного господарства».
Іншими словами: аутогенні вакцини виготовляють на замовлення конкретного господарства чи групи господарств, пов’язаних епізоотично. Вони містять у своєму складі штами кількох різних патогенів чи різні антигенні варіанти одного патогену. Склад вакцини можна змінювати з метою включення нових штамів, якщо ситуація в господарстві зміниться.
— Коли найбільш доцільно застосовувати аутогенні вакцини?
— Ці вакцини заповнюють пробіли, які залишають комерційні вакцини. Найдоцільніше їх застосовувати в наступних ситуаціях:
- коли комерційні вакцини відсутні;
- коли комерційні вакцини не містять у своєму складі антигенних варіантів, що циркулюють в господарстві, і між ними немає перехресного захисту;
- при тяжких змішаних інфекціях;
- за підвищеної резистентності до антибіотиків або як їх альтернатива.
Деякі роди мікроорганізмів мають велику кількість видів та штамів і, звісно, неможливо включити всі патогенні штами до складу однієї вакцини. Найчастіше компанії-виробники використовують найбільш поширені штами, що є ефективним для більшості господарств, зважаючи на перехресний захист. Проте в окремих випадках причиною захворювання можуть стати менш поширені штами, антигени яких не включені до складу комерційних вакцин.
Приміром, на ринку є комерційні вакцини проти сальмонельозу. В природі високопатогенними вважаються більше 20 серотипів сальмонел. Яка ймовірність, що вакцина, виготовлена в Німеччині, Ізраїлі чи США, буде містити саме той серотип, який поширений в певному регіоні України? Крім того, інфекційний процес — це часто про кілька груп патогенів. Приміром, разом із сальмонелою можуть виділяти патогенні штами кишкової палички (E.coli). Комерційної вакцини, яка була б ефективною у такій ситуації, немає.
— Щодо використання антибіотиків, чи дійсно така вакцинація може стати альтернативою?
— Антибіотики є порівняно простим способом вирішення проблем зі здоров’ям птиці з погляду господарства. Водночас їхнє масове застосування призводить до посилення резистентності патогенів, знижує ефективність препаратів, тому наступного разу доведеться застосовувати більш сильні антибіотики у вищій концентрації. Це також має негативний вплив на здоров’я людей через підвищення резистентності бактерій. Тому аутогенні вакцини, дійсно, є одним з альтернативних методів профілактики. Проте цей метод потребує більше часу та зусиль, порівняно з антибіотиками, які можна застосувати тут і зараз.
В ЄС, завдяки впровадженню стратегій, спрямованих на зменшення використання антибактеріальних препаратів, аутогенні вакцини у птахівництві набули значного поширення за останнє десятиліття. Світові виробники вакцин інвестують у лабораторну діагностику, розробку та виробництво аутогенних імунобіологічних засобів.
— Для яких видів птиці застосовують аутогенні вакцини?
Йдеться про профілактичну вакцинацію птиці, яка живе довго: курей-несучок, племінної птиці, а також індиків, домашньої водоплавної птиці (качки, гуси).
Термін виробництва таких вакцин тривалий (якщо говорити про компанію «БІОТЕСТЛАБ», це 40-45 днів від моменту отримання патматеріалу для дослідження до відвантаження готового продукту). Вакцинують птицю двічі (ревакцинацію, як правило, проводять через 21 день); ще 3-4 тижні потрібні для формування імунітету.
— Які захворювання найчастіше є об’єктом для розробки аутогенних вакцин компанією «БІОТЕСТЛАБ»?
— Ми працюємо зі збудниками бактеріальних захворювань птиці, випускаючи аутогенні вакцини під брендом Полімун Аутовак. Найбільш актуальна — це Полімун Аутовак Сальмо3, що містить два штами, які входять до складу комерційної вакцини Полімун Сальмо (Salmonella еnteritidis, Salmonella typhimurium), та штам, виділений у конкретному птахогосподарстві.
Часто отримуємо замовлення на вакцини проти ешерихіозу (E.coli) та проти орнітобактеріозу (ORT), збудник — Ornithobacterium rhinotracheale. Це грамнегативна паличкоподібна бактерія, що має велику кількість серотипів, складна для діагностування, до того ж дуже малочутлива до антибіотиків. У фокусі нашої роботи також вакцинопрофілактика таких захворювань, як пастерельоз (Pasteurella spp.), гемофільоз (Avibacterium paragallinarum), ріємерельоз (Riemerella anatipestifer), деяких інших.
— Як виникла ідея виробництва аутогенних вакцин?
— Компанія «БІОТЕСТЛАБ» випускає аутогенні вакцини з 2015 року. Крім вакцин для птиці, пропонуємо такі вакцини для свиней, ВРХ, ДРХ, кролів. Це був логічний крок для розширення продуктового портфеля, враховуючи рівень технологій, якого ми досягли, а також попит на ринку. Власне, першу аутогенну вакцину для птиці, проти орнітобактеріозу, ми розробили та виготовили на замовлення одного з наших клієнтів.
— Як виглядає цикл виробництва аутогенної вакцини?
— Повний протокол — це низка послідовних кроків:
- відбір матеріалу для дослідження;
- виділення та типізація збудника;
- оцінка можливостей виготовлення аутогенної вакцини;
- погодження обсягів і термінів виробництва, вартості;
- підписання договору;
- виробництво вакцини, доставка замовнику;
- застосування (вакцинація та ревакцинація, згідно з розробленою схемою);
- дослідження ефективності застосування препарату.
У цьому процесі беруть участь кілька сторін: ветеринарний лікар господарства, діагностична лабораторія, компанія-виробник вакцини.
— Яка роль у цьому процесі ветеринара, що працює безпосередньо з поголів’ям?
— Від ветеринарного лікаря залежить багато: виявлення клінічного процесу, збір та направлення до лабораторії матеріалу, контроль застосування вакцини. Важливо перед щепленням провести дослідження на реактогенність. Для цього препарат випробовують на групі птахів (не менше 10 голів). Якщо протягом 24-х годин у місці введення немає запалень, почервонінь, це означає, що птиця сприймає вакцину нормально, отже її можна застосовувати іншим птахам у стаді. Важливо також контролювати дозу (0,5 мл на голову) та термін ревакцинації. Дотримання цих та інших вимог, які докладно прописуються у листівці-вкладці до препарату, гарантуватиме формування стійкого імунітету.
Як виробник, ми здійснюємо супровід. Починаючи з першого етапу, коли фахівець компанії відвідує птахогосподарство для оцінки ситуації, допомагає з відбором патматеріалу, і до контролю імуногенності та оцінки ефективності вакцини після застосування. Для цього через певний період у вакцинованих птахів відбирають кров для серологічних досліджень, щоб оцінити рівень антитіл до патогенів, на основі яких зроблена вакцина, та виробничі показники стада до та після її застосування.
— Наскільки важливою є лабораторна діагностика в процесі підготовки до виготовлення вакцини?
— Встановлення точного діагнозу, виділення та типізація (характеристика) штамів, їх депонування (збереження у живому вигляді) — це те, без чого не можна розпочати розробку аутогенної вакцини. Лабораторія рекомендує тип і кількість проб, які необхідно відібрати. Проводиться повне диференційне дослідження для виявлення всіх агентів, які можуть викликати клінічний процес, враховуючи, що, як було зазначено вище, чимало патологій є багатофакторними. Ми співпрацюємо з «Центром ветеринарної діагностики». Це сучасний науково-дослідний центр, що спеціалізується на встановленні причин виникнення захворювань тварин і птиці, а також здійснює лабораторний контроль ефективності профілактичних і лікувальних заходів.
— Як виглядає процес виробництва аутогенної вакцини?
— Компанія «БІОТЕСТЛАБ» єдина в Україні виробляє аутогенні вакцини з використанням промислових технологій відповідно до вимог GMP (Належної виробничої практики). Ми можемо виробляти аутогенні вакцини великими партіями — до 300 тисяч доз. Постійно інвестуємо в розвиток. Зокрема, нещодавно впровадили нову, більш ефективну технологію накопичення бактеріальної маси та її екзотоксинів. Маємо ноу-хау.
За способом виробництва аутогенні вакцини для птиці є інактивованими, тобто розробляються з використанням живої патогенної бактерії, що інактивується («вбивається»), щоб більше не могла розмножуватися. Це означає, що під час введення патоген є достатньо сильним, щоб генерувати напружену імунну відповідь, але захворювання при цьому не викликає. До складу вакцини входить ад’ювант. Це речовина, яка стимулює формування імунного захисту: після щеплення патоген опиняється у капсулі, що повільно розсмоктується в м’язовій тканині, викликаючи більш активну відповідь імунної системи організму птаха.
Виробництво складається з низки процесів, кожний з яких контролюється згідно з визначеними показниками. Після отримання матеріалу з діагностичної лабораторії відбувається процес культивування штамів та мікроорганізмів для отримання необхідної кількості доз. Ми розробили спеціальне живильне середовище, на якому росте майже весь спектр бактерій, що ми використовуємо. Напрацьовуємо бактеріальну масу у спеціальних ємностях. При цьому здійснюємо контроль якості культур, відсутності контамінації, підтверджуємо необхідну концентрацію збудника. Якщо кількість живих бактерій у дозі відповідає захисному рівню, проводиться інактивація. Для цього використовуються різні хімічні методи. Далі — процеси концентрації та емульгації, тобто з’єднання бактерії у водній фазі з масляною фазою (ад’ювантом). Готова вакцина фасується. Залежно від замовлення використовуємо флакони різного об’єму, як правило, по 500 або 1000 доз.
— Чи є обмеження щодо зберігання, транспортування або терміну дії таких вакцин?
— Термін придатності аутогенної вакцини менший, ніж комерційної, і становить один рік. Інші вимоги аналогічні комерційним інактивованим вакцинам: транспортувати та зберігати за температури 2-8° С, не заморожувати. Після першого відбору з флакону вакцину необхідно використати впродовж 10 годин. Аналогічним є й спосіб застосування — внутрішньом’язові (в грудні або стегнові групи м’язів) або підшкірні ін’єкції в ділянці нижньої частини шиї або між крилами.
— Яка орієнтовна вартість однієї дози вакцини, від чого вона залежить?
— Вартість аутогенної вакцини або ідентична комерційній, або дещо вища (до 10%). На це впливає кілька чинників: склад, у якому може бути комбінація до п’яти збудників; обсяг замовлення; фасування (розфасувати вакцину у флакони по 1000 доз дешевше, ніж у флакони по 100 чи 200 доз). Ціна не включає послуги з діагностики, які господарство оплачує власним коштом.
— Яких регуляторних вимог потрібно дотримуватися для виробництва аутогенних вакцин в Україні?
— Працюємо згідно з Європейською фармакопеєю. Це правовий акт, що використовується в більшості країн Європи при виробництві фармацевтичних продуктів. Фармакопея включає описи діючих та допоміжних речовин, а також методів аналізу. Для вакцин — це дослідження на стерильність, імуногенність, нешкідливість. Проводимо їх на базі власних лабораторій та віварію.
В Україні аутогенні вакцини не потрібно реєструвати.
— Які нові розробки у сфері аутогенних вакцин компанія планує запровадити найближчим часом?
— Кожна аутогенна вакцина — це окрема науково-дослідна робота. Важливо не тільки типізувати патогени, а й підібрати інактиванти, ад’юванти. Актуальні напрями роботи — розробка вакцин проти стафілококових інфекцій у курей, псевдомонозу в індиків, пастерельозу у водоплавної птиці. Щоб у випадку виявлення збудника захворювання, запропонувати господарству вакцину з відпрацьованою до дрібниць технологією.
— Хто найчастіше замовляє аутогенні вакцини: великі господарства чи середні?
— Серед наших клієнтів як агрохолдинги, так і середні господарства, і невеликі фермерські.
— Наскільки ефективною виявляється аутогенна вакцина в реальних умовах виробництва?
— Повернімося до вакцини проти сальмонельозу. Це захворювання негативно впливає на продуктивність птиці, викликає падіж. Згідно з урядовою інструкцією щодо профілактики та ліквідації цього захворювання, при підтвердженні наявності у птиці серотипів сальмонели, що мають негативний вплив на здоров’я людини, всю птицю (у тому числі племінну/батьківське стадо) або кондиційний молодняк неблагополучного пташника забивають і направляють на промислову переробку або на утилізацію. Це величезні збитки. Натомість у вакцинованої від сальмонельозу птиці виробляється імунітет, що дає змогу їй реалізовувати свій генетичний потенціал, демонструвати показники продуктивності згідно із заявленими нормативами кросу.
Значно знижується продуктивність і при пастерельозі, ешерихіозі, орнітобактеріозі та інших захворюваннях. Господарство додатково витрачає кошти на антибактеріальну терапію, яку потрібно проводити у кілька етапів. Як показує досвід, профілактика з використанням аутогенних вакцин обходиться значно дешевше, ніж лікування.
Таким чином, аутогенні вакцини є корисним, а іноді єдиним доступним інструментом в сучасних стратегіях контролю за здоров’ям птиці та управління її благополуччям. При правильному застосуванні вони високоефективні в профілактиці багатьох інфекційних процесів та високорентабельні.