Автори
Свіржевська Є.Л., кандидат ветеринарних наук, науковий співробітник ТОВ НВП «БіоТестЛаб».
Бабкіна Н.В. Ветеринарний лікар, фахівець з тварин хобі-групи ТОВ НВП «БіоТестЛаб».
Величко С.В., головний ветеринарний лікар клініки «WSW»
1. Етіологія, особливості патологій та їх лікування у домашніх тварин
Серед захворювань домашніх тварин значне місце займають хвороби шкірного покриву.
Шкіра – своєрідний бар’єр, який захищає організм від шкідливих впливів навколишнього середовища. Вона виконує такі функції:
захисну;
видільну;
терморегулюючу;
дихальну;
рецепторну;
всмоктувальну.
Етіологія захворювань шкіри має різноманітний характер: інфекція, інвазія, порушення обміну речовин, вплив шкідливих факторів навколишнього середовища. Ураження шкірного покриву часто виникають у зв’язку з дисбалансом у годівлі. Це характерно для хижих, найчастіше котів, у яких харчова алергія з проявами ураження шкіри становить понад 10 % випадків.
Патологія шкірного покриву характеризується безліччю біологічних реакцій організму: дерматит, піодермія, отит, пододерматит. Така патологія супроводжується ускладненням вторинною мікрофлорою. Зона ураження шкіри стає набряклою, гіперемійованою, змінюється характер ексудату, який стає гнійним або гнійно-некротичним. Має місце локальне підвищення температури. У процесі розвитку патології пустули зливаються, утворюючи фурункули або гнійні нориці.
Аналіз наукових досліджень свідчить про те, що часто, особливо на початкових етапах захворювань шкіри, реєструють алергічний компонент. Схильність до алергії існує у собак порід: бігль, бостон-тер’єр, китайський шарпей, англійський бульдог, англійський сетер, голден-ретривер, американський стаффордширський тер’єр, шнауцер, шотландський тер’єр, вест-хайленд-вайт-тер’єр і пшеничний тер’єр. Лабрадори та ретривери, наприклад, більш схильні до системних проявів сенсибілізації та подальшого розвитку свербежу, еритеми, дерматиту, для яких характерне сезонне загострення. У інших собак, наприклад, кокер-спанієлів дерматит проявляється хронічним отитом; у американського стаффордширського тер’єра – фолікулітом, акне, пододерматитом.
Даних про особливості прояву патологій шкіри у котів різних порід немає. У тварин цього виду захворювання шкіри з алергічним компонентом проявляються переважно у формі міліарного дерматиту.
Алергічна реакція у котів і собак у процесі патології змінюється від локалізованої до генералізованої. Симптоми ураження шкіри різноманітні: свербіж, лущення, лупа, випадіння шерсті, набряклість, гнійні виділення, почервоніння та гіпертермія ураженої частини шкірного покриву.
Різноманітність етіологічних факторів і варіантів клінічного прояву шкірних захворювань зумовлюють складність діагностики патології шкіри. Діагностика повинна бути комплексною, а глибина діагностичного підходу залежить від ступеня ураження шкірного покриву.
Для точної постановки діагнозу необхідно дотримуватися алгоритму дій, який включає:
збір анамнезу: порода, стать, вік, умови годівлі, утримання. Уточнюють такі параметри: чи проводили лікування на початковій стадії захворювання, його результат тощо;
клінічне дослідження тварини: огляд ротової порожнини, вух, очей, дослідження шкіри, слизових оболонок, лімфатичних вузлів, ступінь прояву клінічних симптомів;
специфічні діагностичні дослідження: визначення уражених ділянок шкіри з подальшим відбором проб (зішкрібків, мазків) шкіри. За необхідності відбирають кров для гематологічних і біохімічних досліджень;
заключний діагноз ставлять після аналізу отриманих результатів комплексного дослідження.
Необхідно звернути увагу на те, що процес дослідження хворої тварини іноді займає певний час. У разі необхідності швидкої допомоги тварині призначають підтримувальну терапію.
Терапія при шкірних захворюваннях повинна бути спрямована на:
знищення ідентифікованого збудника хвороби (етіотропна терапія);
пригнічення росту та розвитку вторинної мікрофлори – за необхідності;
патогенетичну терапію: підвищення резистентності організму;
симптоматичну терапію: нормалізацію функцій серцево-судинної системи, органів дихання та інших систем.
Для ефективного лікування і одужання тварини необхідно створити задовільні умови утримання та повноцінної годівлі.
До ефективних засобів патогенетичної терапії при патології шкіри належать сучасні антибактеріальні препарати.
Колектив ТОВ НВП «БіоТестЛаб» розробив препарат «ФЛОКСИ-СПРЕЙ МАКС».
До складу цього препарату входить антибіотик ряду тіамфеніколів – флорфенікол – 2,5 г/100 мл і гормон кори наднирників преднізолону ацетат – 0,1 г/100 мл, а також комбінація додаткових протизапальних речовин.
Фармакологічні властивості препарату зумовлені ретельно підібраним складом діючих і допоміжних речовин. Завдяки такій композиції «ФЛОКСИ-СПРЕЙ МАКС» має:
протимікробний ефект. Механізм протимікробної дії обумовлений впливом на синтез білків бактеріальної клітини, пригніченням ферментативної активності пептидилтрансферази;
протизапальний ефект, обумовлений пригніченням метаболізму арахідонової кислоти та вивільненням медіаторів запалення. Крім того, він забезпечує пригнічення вивільнення еозинофілами та тучними клітинами медіаторів запалення, одночасно здійснює інактивацію гідроксильних радикалів і покращення метаболічних процесів у вогнищі запалення;
протиалергічний ефект – завдяки зниженню синтезу і секреції медіаторів алергії, гальмуванню гістаміну та інших біологічно активних речовин із сенсибілізованих тучних клітин і базофілів, зменшенню кількості циркулюючих базофілів, Т- і В-лімфоцитів, тучних клітин, зниженню чутливості ефекторних клітин до медіаторів алергії;
місцевоанестезуючий ефект, який досягається блокуванням процесу передачі збудження в аферентних нервах і їх закінченнях, що викликає втрату больової чутливості.
«ФЛОКСИ-СПРЕЙ МАКС» запобігає повторній контамінації патогенною мікрофлорою. Це пов’язано з утворенням захисної мікроплівки у ділянці уражених тканин. Речовини, що входять до складу препарату, прискорюють проникнення через шкіру флорфеніколу і преднізолону, не змінюючи їх властивостей. Завдяки високій проникності через шкірний покрив концентрацію флорфеніколу і преднізолону можна зменшити, що забезпечує не лише економію препарату, але й знижує ризик небажаних побічних ефектів при лікуванні тварин.
2. Клінічні дослідження
Клінічні дослідження терапевтичної ефективності препарату «ФЛОКСИ-СПРЕЙ МАКС» проводили при лікуванні ран і дерматитів різної етіології на цільових тваринах у клініках ветеринарної медицини ГНДКІ ветеринарних препаратів і кормових добавок м. Львова, Центрі сучасної ветеринарної медицини, клініці «WSW» доктора Величка С.В., м. Київ.
Діагноз встановлювали на основі збору анамнезу і лабораторних досліджень. Для підтвердження остаточного діагнозу досліджували кров і відбирали проби для мікробіологічного аналізу (ексудат, зіскрібки з уражених ділянок).
Гематологічні дослідження крові проводили для оцінки глибини патологічного процесу та відновлення фізіологічних функцій організму після лікування.
Мікробіологічні дослідження проводили для виділення і ідентифікації збудника захворювання та визначення чутливості виділених мікроорганізмів до антибіотиків.
У результаті досліджень встановлено, що в уражених шарах шкіри тварин переважали стрептококи та стафілококи, у меншій кількості – кишкова та синьогнійна паличка.
Ефективність препарату оцінювали за динамікою зменшення кількості мікроорганізмів у рані, швидкістю процесів репарації та епітелізації, а також за результатами аналізів крові до і після лікування.
При огляді собак і котів, які надходили у клініку, виявлено ушкодження шкірного покриву переважно механічного характеру. Спостерігали локалізацію ран у ділянці шиї, кінцівок, спини. За характером ранового процесу діагностували гнійні рани на різних стадіях запалення, а також поверхневі й глибокі ураження шкіри у формі дерматитів, екземи та ускладнення післяопераційних ран.
Кожну тварину лікували згідно з поставленим діагнозом. Лікування включало: механічне очищення, санацію рани з використанням 3 %-го розчину перекису водню та препарату «ФЛОКСИ-СПРЕЙ МАКС». Препарат застосовували двічі на добу з інтервалом 12 годин протягом 7–10 днів. За необхідності, залежно від стану тварини, застосовували додаткову терапію препаратами загальної дії.
Після застосування препарату «ФЛОКСИ-СПРЕЙ МАКС» запальна фаза зникала на 2–3 добу. Надалі уражена ділянка шкіри покривалася грануляційною тканиною, з подальшим утворенням струпу за первинним натягом і формуванням сполучнотканинного рубця. На 14-ту добу від початку лікування показники крові у собак нормалізувалися.
У котів до лікування відзначали підвищений рівень лейкоцитів, ШОЕ, паличкоядерних нейтрофілів, що свідчило про запальний процес. Після курсу лікування показники нормалізувалися.
Таким чином, у тварин, яким застосовували «ФЛОКСИ-СПРЕЙ МАКС», процес загоєння уражених ділянок шкіри проходив без ускладнень і супроводжувався утворенням грануляційної тканини при ранах різної етіології.
3. Приклади з практики
Випадок 1
При клінічному огляді хворої тварини (пес, метис), що надійшла 28.02.2016 до клініки доктора Величка С.В. «WSW» (м. Київ), виявлено рвану рану у ділянці шиї, отриману внаслідок перетягування цього місця дротом.
Фото 1. Рвана рана у собаки.
У тварини спостерігали розрив шкірного покриву, набряк, гіперемію країв рани, підвищення місцевої температури, біль, наявність некротизованих тканин.
Лікування проводили комплексно:
під загальним наркозом – санація рани (очищення від некротичних включень до появи живої тканини);
зшивання глибоких шарів (м’язових волокон) кетгутом і дерми – хірургічним шовком;
антибіотикотерапія;
зовнішня обробка препаратом «ФЛОКСИ-СПРЕЙ МАКС».
Фото 2. Динаміка процесу лікування рани.
Антибіотикотерапію проводили 5 днів, двічі на добу внутрішньом’язово. Препарат застосовували 3 рази на день протягом 5 діб.
Критерії ефективності: зменшення набряку, гіперемії, поява грануляції, зниження больової реакції.
На 5-ту добу під час планового огляду спостерігали зменшення запалення та набряку, відсутність болю. Шви знімали в клініці на 5-й день, при цьому спостерігали активну регенерацію тканин за поверхневим натягом.
Фото 3. Ефективність лікування.
Обробку препаратом продовжували ще 5 днів. На 10-ту добу грануляційна борозна була чітко виражена, навколо рани почав рости шерстний покрив. Протягом лікування і після нього алергічних реакцій не спостерігали.
Випадок 2
15.02.2016 до клініки «WSW» доктора Величка С.В. (м. Київ) поступив ротвейлер з обширною раною на спині. Рана мала мокнучу поверхню з некротичними виразками та гнійним ексудатом.
Після мікроскопії зіскрібків виключено демодекоз і алергічний дерматит.
Заключний діагноз — нейродерміт (мокнуча екзема).
Фото 4. Мокнуча екзема.
Лікування:
санація рани (видалення некротичних тканин до появи здорових);
антибіотикотерапія;
зовнішня обробка препаратом «ФЛОКСИ-СПРЕЙ МАКС».
Антибіотики вводили протягом 5 днів, двічі на добу. Препарат застосовували 2 рази на день протягом 10 днів.
На 3-й день утворився струп. На 8-й день струп розпався, під ним — сіро-рожева рубцева тканина.
На 10-й день рана повністю очистилася, а на 14-й — спостерігався ріст шерсті.
Фото 5. Результат лікування.
Таким чином, результати застосування «ФЛОКСИ-СПРЕЙ МАКС» свідчать про те, що:
- препарат забезпечує швидке загоєння рани: утворення грануляційного шару;
- створює захисну поверхню в області рани, що перешкоджає обсіменінню вторинною патологічною мікрофлорою післяопераційних ділянок тканини;
- має протизапальну, протисвербіжну та підсушувальну дію.
Таким чином, препарат «ФЛОКСИ СПРЕЙ МАКС» рекомендований у практиці ветеринарних лікарів для лікування дерматитів будь-якої етіології.
