Ефективність застосування препарату на основі бутафосфану, вітамінів групи В та L-карнітину при лікуванні коней

Важливою особливістю всіх живих організмів, набутою в процесі еволюції, є здатність адаптуватися до різних зовнішніх впливів і змін навколишнього середовища, підтримувати гомеостаз і регуляційні процеси в органах, системах та організмі в цілому. Сучасні методи інтенсивного вирощування тварин в умовах господарств різного типу з використанням високопродуктивних порід і впровадження промислової технології утримання суттєво відрізняються від традиційних методів вирощування. При цьому часто фізіологічні можливості організму тварин не в змозі змінюватися так швидко, як того вимагають умови промислового утримання, що призводить до виникнення стресового стану. Тварина у стані стресу помітно втрачає вагу, слабшає, у неї знижується опірність до захворювань, порушується відтворна здатність, відбуваються зміни в метаболізмі, зокрема втрачається енергія, яка б могла використовуватися для росту і розвитку організму. Встановлено, що внаслідок стресу у тварин тваринницькі підприємства несуть значні економічні втрати (Hrabovskyi,  2012; Suprun, 2012; Martyshuk et al., 2019; 2020; Slivinska et al., 2020; Grymak et al., 2020; Leskiv et al., 2021; Nazaruk et al., 2021). 

Наявний на ринку України асортимент ветеринар них препаратів та кормових добавок активно поповнюється новими зразками вітчизняного та імпортного виробництва. На сьогодні більшість вітчизняних виробників ветеринарних препаратів вдається до виробництва генеричних препаратів (препаратів-аналогів) різних фармацевтичних груп. Для підвищення стійкості до стресових ситуацій, профілактики захворювань, підвищення резистентності, збереженості та продуктивності сільськогосподарських тварин спеціалістами ветеринарної медицини широко використовуються ветеринарні препарати та біологічно активні кормові добавки (Zhyla et al., 2015; Chalmeh et al., 2020).

Дотримання системи доклінічних та клінічних випробувань ветеринарних лікарських засобів, яка відповідає міжнародним вимогам, є основною запорукою розробки ефективних, безпечних та конкурентоспроможних препаратів. Актуальною є оцінка впливу препарату на метаболічні процеси в організмі тварини за гематологічними, біохімічними та імунологічними показниками, які об’єктивно характеризують його безпечність, клінічний перебіг захворювання та одужання, прояв побічних ефектів та виникнення рецидивів (VICH GL9, 2000; Kotsiumbas et al., 2006; VICH GL43, 2008; Zhyla, 2011; Kotsiumbas et al., 2013; Zhyla et al., 2016).

Препарат L-Цин, розчин для ін’єкцій, є лікарським засобом вітчизняного виробництва (РП: AB-09278-01-19), дія якого зумовлена рецептурною комбінацією діючих речовин, а саме: бутафосфаном, вітамінами групи В (вітаміном B12, вітаміном В3) та L-карнітином. ATC vet класифікаційний код препарату QA12C. Інші мінеральні добавки, QA12CX91 Бутафосфан.

Бутафосфан — це органічна сполука фосфору, відкрита фахівцями компанії «Байєр» у 1926 році, впливає на ряд асиміляційних процесів в організмі тварин, стимулює синтез протеїнів, пришвидшує ріст і розвиток тварин, нормалізує функціонування печінки, підвищує неспецифічну резистентність організму, сприяє утворенню кісткової тканини. При стресових ситуаціях бутафосфан нормалізує рівень гормону стресу — гідрокортизону, завдяки чому поліпшує утилізацію глюкози в крові та сприяє збереженню енергетичних ресурсів організму (Martyshuk & Gutyj, 2019).

Вітамін B12 (ціанокобаламін) відіграє важливу роль в регуляції функцій кровотворних органів, бере участь у синтезі пуринових, піримідинових основ, нуклеїнових кислот, необхідних для процесу еритропоезу. Нормальні білковий, жировий і вуглеводний обміни неможливі без участі вітаміну В12.

Ефективність комбінації бутафосфану та ціанокобаламіну досліджена й описана в науковій літературі (Kreipe et al., 2011; Nuber et al., 2015; Chalmeh et al., 2020). На ринку присутні ветеринарні препарати з комбінацією бутафосфану та ціанокобаламіну, такі як Катозал (Bayer HealthCare LLC, США), Ціанофор (ТОВ «Ветсинтез», м. Харків), Ветозал (O.L.KAR, м. Шаргород). Відомі також поєднання даної комбіації з карнітином або з нікотинамідом. Нікотинамід (вітамін В3, (РР)) стимулює продукування нікотинаденіндинуклеотидфосфату (НАДФ) і нікотинаденіндинуклеотиду (НАД), що регулює перебіг більшості окисно-відновних реакцій, забезпечуючи нормалізацію багатьох видів обміну (включаючи і енергетичний). Цей вітамін присутній у метаболізмі жирів, протеїнів, амінокислот, пуринів, тканинному диханні, глікогенолізі. Нікотинамід має дезінтоксикаційні властивості, швидко розподіляється в тканинах і проходить через плацентарний бар’єр (Lourens & Benyt, 1991; Nelson & Cox, 2017).

L-карнітин (вітамін В11) є продуктом біосинтезу лізину та метіоніну, в організмі виконує ряд важливих функцій, серед яких: детоксикація, стимуляція метаболічних процесів, зміцнення судин, стимуляція регенерації тканин. Його застосування сприяє підвищенню витривалості організму, поліпшенню роботи серця, збільшенню м’язової маси за рахунок пришвидшення обмінних процесів у клітинах, сприяє проникненню до клітин вітамінів, мінералів та виведення продуктів розпаду, зменшенню ризику виникнення жирової дистрофії печінки (Lourens & Benyt, 1991; Nelson & Cox, 2017; Tarasenko et al., 2007).

Науковий інтерес викликає дослідження ефективності нової комбінації зі збалансованого комплексу активних діючих речовин, таких як бутафосфан, вітамін B12, нікотинамід (вітамін В3) та L-карнітин (вітамін В11). Метою нашої роботи було вивчити терапевтичну ефективність у коней препарату L-Цин як тонізуючого засобу з оригінальною комбінацією з чотирьох діючих речовин за дії різних стрес-факторів: при надмірному навантаженні, у складі комплексної терапії захворювань різної етіології.

Матеріал і методи досліджень

Клінічні випробування препарату проводили у НВЦ «Комарнівський» (с. Переможне Городоцького р-ну Львівської обл.) на робочих конях віком 5–15 років різної статі. Лабораторні дослідження проводили в лабораторії клініко-біологічних досліджень ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок.

Для вирішення поставленого завдання було проведено два досліди: перший — дослідження ефективності застосування препарату L-Цин на конях у період інтенсивних навантажень; другий — дослідження ефективності застосування препарату L-Цин коневі у складі комплексної терапії при лікуванні інтоксикації з ознаками гострої ниркової недостатності.

Дослід 1. При клініко-діагностичному обстеженні поголів’я у господарстві було відібрано 5 робочих коней різної статі та віку. Загальний клінічний стан та вгодованість відібраних тварин були задовільними.

Взяття зразків крові від дослідних коней проводили до початку застосування препарату L-Цин та на 10 добу після останнього введення препарату. Препарат вводили внутрішньом’язово, в дозі 20 мл 1 раз на добу впродовж 5 діб поспіль. За клінічним станом дослідних тварин спостерігали упродовж 21 доби від початку застосування препарату.

Дослід 2. Лікування гострої інтоксикації у коня. Після проведеного клінічного огляду хворого коня було відібрано кров з яремної вени для лабораторного дослідження. На основі клінічних даних та результатів дослідження крові лікарем було поставлено діагноз — інтоксикація з ознаками гострої ниркової недостатності і призначено лікування, яке включало препарати: знеболюючої, спазмолітичної, протизапальної та антигістамінної дії, регідратаційну терапію. До складу комплексної терапії з 2 доби лікування також входив досліджуваний нами препарат L-Цин у дозі 25 мл за внутрішньовенного введення впродовж 5 діб поспіль.

Морфо-функціональний стан організму тварин до та після застосування препарату встановлювали за клінічним станом, морфологічними та біохімічними показниками крові, які визначали згідно зі загальноприйнятими методиками (Lapovets et al., 2011; Vlizlo et al., 2012; Kotsiumbas et al., 2014). Для оцінки загального стану та характеристики змін основних параметрів організму тварин було підібрано низку лабораторних тестів, що відповідали вимогам до клінічних випробувань препаратів даної фармакотерапевтичної групи (European Treaty Series/123; VICH GL9, 2000; Levchenko et al., 2002; Horbatiuk, 2004; VICH GL43, 2008; Lapovets et al., 2011; Kotsiumbas et al., 2013). Для морфологічних досліджень використовували зразки крові коней, стабілізовані ЕДТА, а для біохімічних досліджень — сироватку крові (СК). Гематологічні дослідження (кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну, гематокрит, еритроцитарні індекси (МСНС, МСV, МСН) проводили за допомогою автоматичного аналізатора Mythic 18 Vet з використанням принципу імпедансометрії. Лейкограму досліджували шляхом мікроскопії мазків крові, зафарбованих барвником Романовського-Гімзи.

Вміст загального білка, глюкози, сечовини, креатиніну, активність аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ), лужної фосфатази (ЛФ), лактатдегідрогенази (ЛДГ), креатинкінази (КК) у сироватці крові коней визначали за допомогою напівавтоматичного біохімічного аналізатора HumaLyzer 3000, із використанням стандартизованих наборів Human Diagnostics Worldwide (Німеччина).

Отримані результати обробляли статистично, оцінюючи вірогідність різниці показників (Р < 0,05,) за критерієм Стьюдента. За статистично-достовірний результат брали різницю між величинами, при якій рівень імовірності різниці (Р) був не більше ніж 0,05, що є загальноприйнятим підходом у лабораторних дослідженнях.

Наявність та ступінь достовірних різниць досліджуваних показників до та після застосування препарату свідчить про вираженість специфічної фармакологічної дії препарату (CVMP/EWP/81976/2010).

Результати та їх обговорення

У першому досліді вивчали ефективність застосування препарату L-Цин на конях у період інтенсивних навантажень. Лабораторними дослідженнями до початку застосування препарату встановлено, що значення більшості гематологічних та біохімічних показників крові були в межах фізіологічної норми для тварин даного виду (табл. 1, 2).

Проте кількість лейкоцитів була на рівні максимальної фізіологічної норми, а активність ЛДГ — вища від норми більш ніж у два рази. Така висока активність ензиму, очевидно, є наслідком хронічних фізичних навантажень, бо ЛДГ є ферментом вуглеводного обміну, причому найбільша його активність спостерігається у скелетних і серцевому м’язах, нирках, печінці та еритроцитах. ЛДГ каталізує одну з найважливіших реакцій гліколізу — взаємоперетворення піровиноградної та молочної кислот і є важливим біохімічним діагностичним тестом для оцінки роботи м’язової тканини в умовах анаеробного гліколізу при фізичних навантаженнях (Tarasenko et al., 2007; Lapovets et al., 2011; Nelson & Cox, 2017).

На 10 добу після застосування препарату при аналізі гематологічних показників у коней відзначали вірогідне збільшення, в межах норми, вмісту гемоглобіну на 12% (Р ≤ 0,05), тенденцію до збільшення кількості еритроцитів і гематокриту та вірогідне зменшення кількості лейкоцитів й еозинофілів на 19,4 і 41,9% відповідно порівняно з показниками до введення препарату (табл. 1).

При аналізі біохімічних показників у цей період встановлено вирогідне підвищення у 4,1 раза (Р ≤ 0,05) активності КК (каталізує утворення з АТФ і креатину високоенергетичної сполуки креатинфосфату, яка витрачається організмом при збільшених фізичних навантаженнях), в 1,6 раза (Р ≤ 0,05) активності АсАТ (амінотрансфераза, яка виявляє найбільшу ферментативну активність у серцевому м’язі, в значній кількості присутня в м’язах опорно-рухового апарату і гепатоцитах) та зниження в 1,6 раза (Р ≤ 0,05) активності ЛДГ. Ферменти КК, АсАТ та ЛДГ є маркерами стану кардіоміоцитів і міокарда в цілому (Tarasenko et al., 2007; Lapovets et al., 2011; Nelson & Cox, 2017).

Поряд з тим у СК виявляли тенденцію до збільшення вмісту креатиніну та загального білірубіну. Показники вмісту глюкози та сечовини змінювалися не суттєво. Варто зауважити, що коливання усіх цих показників не перевищували їхньої фізіологічної норми для коней (табл. 2).

Таблиця 1

Гематологічні показники коней при застосуванні препарату L-цин, (М ± m, n = 5)

Примітка: тут і надалі: * — Р < 0,05 порівняно з періодом до застосування препарату.

Таблиця 2

Біохімічні показники сироватки крові коней при застосуванні препарату L-цин (М ± m, n =5)

На 8–10 добу після останнього введення препарату клінічний стан тварин поліпшився, коні стали активнішими, зріс апетит. Впродовж періоду клінічного дослідження у тварин не було зафіксовано випадків захворювання. Під час застосування препаратів та після проведеного лікування проявів побічних реакцій чи негативних явищ у коней не спостерігалося.

У другому досліді лікарем ветеринарної медицини господарства при клінічному обстеженні хворої тварини встановлено: порушення поведінкової реакції, неспокій, відсутність апетиту, тремор м’язів, черевна стінка напружена, болюча при пальпації, фекалії розрідженої консистенції, сечовиділення зменшене. Процес розвивався у гострій формі. Температура тіла тварини коливалася в межах 36,0–36,5 ºС, частота дихання становила 18 дих. рухів/хв, пульс – 40 ударів за хвилину.

За клінічним станом тварини проводили постійне спостереження. Поліпшення клінічного стану виявляли на 3 добу лікування. Клінічні симптоми захворювання зникали на 7–8 добу.

Аналізуючи результати морфологічних та біохімічних показників, у хворого коня виявили збільшення кількості лейкоцитів, у лейкограмі — збільшення відсотка паличкоядерних нейтрофільних гранулоцитів та зменшення кількості еритроцитів (табл. 3).

Таблиця 3

Результати морфологічних та біохімічних досліджень хворого коня

При аналізі біохімічних показників у СК встановлено збільшення вмісту загального білка, сечовини, креатиніну, загального холестерину та фосфору на фоні зменшення вмісту кальцію, також значне підвищення активності амінотрансаміназ та ЛФ. Нормалізація показників крові хворої тварини відбулася на 10 добу від початку лікування (табл. 3).

Таким чином, за результатами проведеного лікування можна зробити висновок, що у складі комплексної терапії при лікуванні інтоксикації у коня застосування препарату L-Цин сприяло поліпшенню клінічного стану, нормалізації морфофункціональних показників організму.

Висновки

При надмірному навантаженні у робочих коней препарат L-Цин, розчин для ін’єкцій, виявляв терапевтичну ефективність: активував процеси кровотворення, поліпшував показники фізіологічного стану організму та сприяв підвищенню загального тонусу організму. Препарат не проявив неочікуваної негативної місцевої та загальної дії.

Застосування препарату L-Цин коневі у складі комплексної терапії при лікуванні інтоксикації сприяло швидкому поліпшенню клінічного стану та нормалізації морфофункціональних показників організму. Препарат виявляв гепато- та нефропротекторні властивості, знижував прояви інтоксикації, сприяв відновленню нормального фізіологічного стану тварини.

Впровадження у клінічну ветеринарну практику лікарського засобу L-Цин зумовить розширення переліку препаратів даної групи, дасть можливість практичним лікарям ветеринарної медицини застосовувати його як за монотерапії, так і для комплексного лікування захворювань різної етіології у коней.

Повний текст статті опубліковано в Науковому віснику ЛНУВМБ імені С. З. Ґжицького. Серія: Ветеринарні науки, 2021, т. 23, №101.

Завантажити PDF-версію та список літератури