Килименко В.В., керівник відділу наукового супроводу препаратів, ТОВ «БіоТестЛаб»
Бактерії роду Salmonella є однією з причин гострих і хронічних інфекційних захворювань свійської птиці.
Окрім того, що інфікована домашня птиця стає резервуаром сальмонел, вона може передавати цього збудника через харчовий ланцюг людям.
Сальмонельоз належить до числа повсюдно поширених (убіквітарних) інфекцій. Наразі це одне з найпоширеніших зоонозних захворювань у розвинених країнах. В останні роки спостерігається тенденція до подальшого зростання захворюваності. На відміну від більшості кишкових інфекцій, сальмонельози найширше розповсюджені у великих благоустроєних містах, у країнах із високим рівнем економічного розвитку, що дозволяє віднести їх до групи «хвороб цивілізації».
Так, за даними Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (FDA), щороку у США реєструється від 2 до 4 млн випадків сальмонельозу, які переважно виникають через курячі яйця. Від цієї інфекції у США щороку помирає близько 100 людей.
На території Європейського Союзу до 2006 року сальмонельоз був найпоширенішим видом харчового отруєння — приблизно 200 000 випадків захворювання людей протягом року. За найскромнішими оцінками, загальні економічні збитки від сальмонельозу в ЄС у той період становили приблизно €3 млрд на рік.
Поширення сальмонельозу
Зростання поширеності сальмонельозу у світовому масштабі пов’язане з низкою причин, серед яких основні:
інтенсифікація тваринництва/птахівництва на промисловій основі;
централізація виробництва харчових продуктів;
зміна способів їх реалізації, зокрема збільшення випуску напівфабрикатів;
розширення імпорту та експорту харчових продуктів і кормів;
інтенсивне забруднення довкілля тощо.
Основний шлях зараження при сальмонельозі — аліментарний, обумовлений споживанням продуктів із високим рівнем контамінації збудником. Зазвичай це трапляється при неправильній кулінарній обробці, коли інфіковані продукти (здебільшого м’ясні — фарш, вироби з нього, напівфабрикати, м’ясні салати тощо) і молочні продукти зберігались у сприятливих умовах для розмноження сальмонел.
В останні роки спостерігається значне зростання захворюваності, пов’язане з поширенням збудника S. enteritidis через м’ясо птиці та яйця. У багатьох країнах цей шлях зараження нині є провідним.
Чому сальмонельоз настільки поширений і як із ним боротися?
Враховуючи повсюдне поширення збудника та його величезний резервуар у довкіллі, джерела інфікування птиці можуть бути дуже різноманітними.
Серед основних факторів ризику зараження птиці цим збудником:
Технологічні фактори — висока концентрація поголів’я птиці на обмеженій території, скупчене утримання, безперервність технологічного процесу. Це призводить до підвищення мікробного фону на підприємстві, багаторазового «перепасажування» та, як наслідок, підвищення патогенності мікроорганізмів.
Порушення принципів біобезпеки — міграція гризунів, комах, кліщів, дикої й синантропної птиці (носійство серед гризунів досягає 40%, серед дикої птиці — до 50%).
Наявність собак і котів на території підприємства — носійство спостерігається до 10%.
Вертикальний шлях зараження — кількість яєць, інфікованих S. pullorum і S. gallinarum, може становити до 33% від загальної кількості, відкладених зараженою куркою.
Незалежно від того, де відбулось забруднення яйця (вміст чи поверхня), збудник легко поширюється інкубатором. Курчата, що вилуплюються, забруднюють повітря сальмонелами, сприяючи горизонтальному зараженню.Контамінований корм і умови його зберігання:
використання кормів тваринного походження — сальмонели виявляють у 1–5% ВРХ, 3–20% свиней, 2–5% овець, понад 50% курей, качок, гусей;
забруднення зернових кормів послідом гризунів і дикої птиці.
Джерелом інфекції може бути і персонал — хворі або бактеріоносії.
Типи інфекцій у свійської птиці, викликаних Salmonella:
Системні захворювання, викликані двома нерухомими серотипами — S. pullorum і S. gallinarum:
S. pullorum — викликає пуллороз (гостре системне захворювання молодняку);
S. gallinarum — тиф свійської птиці (гостра або хронічна септицемія у дорослих).
Інфекції, викликані рухомими серотипами (S. enteritidis, S. typhimurium) — спричиняють системні ураження і становлять зоонозну небезпеку.
Інфекції, обмежені кишковою колонізацією, що провокують зооноз через контамінацію м’яса під час переробки.
Курчата особливо сприйнятливі до колонізації сальмонелами, оскільки у них ще не сформована нормальна мікрофлора кишечника.
Згодовування конкурентної мікрофлори — один із ефективних методів профілактики, успішно застосований у Скандинавських країнах.
Патогенез
При глибоких порушеннях у ШКТ відбувається колонізація сальмонел у тонкому кишечнику з подальшим проникненням у лімфатичні вузли та кров.
Фагоцитоз макрофагами не знищує бактерії — вони здатні розмножуватись усередині клітин і викликати перемежувальну бактеріємію.
На початку яйцекладки відбуваються зміни імунної системи, що підвищують сприйнятливість до інфекції репродуктивних органів.
Графік 1. «Імунологічне вікно» під час статевого дозрівання птиці
Період статевого дозрівання впливає як на гуморальний, так і на місцевий імунітет. Тимчасове зниження клітинної реакції у репродуктивному тракті спричиняє сприйнятливість до Salmonella та знижує ефективність вакцинацій.
Таке існування сальмонел у макроорганізмі пояснює тривале носійство і періодичні спалахи після лікування антибіотиками.
Нераціональне застосування антибактеріальних препаратів призвело до розвитку резистентності сальмонел до більшості антибіотиків.
Контроль і профілактика сальмонельозу
БІОБЕЗПЕКА
Високий рівень біобезпеки — ключ до запобігання поширенню інфекції.
Ізоляція батьківських стад і промислових несучок від природних джерел зараження, контроль гризунів, уникнення контакту з дикою птицею.
Рекомендовані препарати: ВІРОСАН МАКС, ВІРОКЛІН-800, ВІРОКЛІН БПМ.
ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА
Контроль якості кормів (молекулярна діагностика, термообробка, безпечні постачальники).
Систематичні дослідження батьківських стад, інкубаційних яєць і промислової птиці на Salmonella за допомогою ПЛР або бактеріологічних методів.
ЛІКУВАННЯ / ПРОФІЛАКТИКА
Антибіотики ефективні лише у критичні періоди:
у перші дні життя курчат (вертикальне зараження);
на початку яйцекладки (під час «імунологічного вікна»).
Рекомендовані препарати: ТРИКОЛІН, ЕНРОКОЛІН.
ВАКЦИНАЦІЯ
Вакцинація є важливим інструментом у зменшенні поширення інфекції.
Цілі вакцинації:
запобігання зараженню людей (S. enteritidis, S. typhimurium);
санація господарства при наявності власних штамів Salmonella — використання аутогенних вакцин.
Рекомендований препарат: ПОЛІМУН АУТОВАК САЛЬМО.
Підсумок
Комплексний підхід до контролю сальмонельозу дозволив за останнє десятиріччя скоротити спалахи в ЄС майже вдвічі.
Найбільший прогрес досягнуто у галузі птахівництва, зокрема серед курей-несучок.
Сьогодні, за оцінками експертів, лише близько 2% поголів’я може бути інфіковано Salmonella, тоді як ще п’ять років тому цей показник у деяких країнах сягав 20%.
В Україні діє Державна програма контролю сальмонельозу у птиці (2014–2018 рр.), яка встановлює суворі вимоги до вирощування, переробки й транспортування продукції птахівництва.
Постійні заходи контролю в Україні, ЄС і США сприяють зменшенню поширення сальмонельозу в птахівництві, а отже, знижують ризик інфікування людини.
