17 жовтня у Києві відбувся четвертий Український тваринницький саміт — Ukrainian Livestock Summit 2025. Подія об’єднала понад 600 учасників, які представляли тваринницькі господарства, переробні підприємства, виробників та постачальників обладнання, кормів, ветеринарної продукції, органи влади та наукові установи.
Цього року вперше в рамках Саміту за підтримки «БІОТЕСТЛАБ», як ексклюзивного партнера Саміту, відбулася окрема діалогова панель «Незареєстровані та фальсифіковані ветеринарні препарати: від ризиків фермерів до юридичної відповідальності».
Ця тема викликала значний інтерес серед учасників заходу та стала головним фокусом Саміту, що свідчить про її актуальність і важливість для галузі тваринництва.
Спікерами цієї панелі виступили голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук, народний депутат України – член Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Сергій Соломчук, головні ветеринарні лікарі господарств «Чайка Агро» — Назар Демидюк та «Єрчики» — Микола Таран, генеральний директор Української асоціації «Ветпромспілка» Василь Антоненко, а також генеральний директор «БІОТЕСТЛАБ» Олег Гродзевич.
Модерувала діалогову панель радниця віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Яна Казьміна.
Панель розпочалася з презентації генерального директора «БІОТЕСТЛАБ» Олега Гродзевича, який розповів про діяльність компанії та виклики, з якими сьогодні стикається ринок ветеринарних препаратів.
«Сьогодні “БІОТЕСТЛАБ” — найбільший в Україні виробник ветеринарних препаратів, що пропонує широкий асортимент ветеринарних лікарських засобів, зокрема вакцин, хімфармпрепаратів, поміж тим і дезінфектантів. Виробництво здійснюється на найсучаснішому в країні науково-виробничому комплексі з дотриманням вимог GMP. Ми стали першими серед українських виробників, хто отримав сертифікат GMP, і плануємо підтвердити відповідність європейському стандарту EU GMP. Це відповідає нашій стратегії лідерства — трансформації з локального у міжнародний бренд», — зазначив він.
За словами Олега Гродзевича, «БІОТЕСТЛАБ» вже експортує продукцію до понад 20 країн світу, зокрема до держав Перської затоки (Ірак, Саудівська Аравія, Кувейт, Катар, Бахрейн, Оман та Об'єднані Арабські Емірати), де діють жорсткі стандарти регулювання.
«Кожен препарат проходить складну процедуру реєстрації, що доводить: ми не поступаємося за якістю, ефективністю й безпечністю світовим лідерам. Водночас в Україні доводиться конкурувати не лише з добросовісними виробниками, а й із засиллям незареєстрованої та фальсифікованої продукції. Також український виробник працює в нерівних, дискримінаційних умовах порівняно з імпортною продукцією», — наголосив він.
Олег Гродзевич також навів, як приклад, результати нещодавньої незалежної перевірки вітчизняних дезінфікуючих засобів, придбаних у торговельних мережах.
«З 11 зразків, досліджених у Державному науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів і кормових добавок, лише один відповідав заявленому складу — Віросан Ф виробництва “БІОТЕСТЛАБ”», — повідомив він.
Підсумовуючи, генеральний директор «БІОТЕСТЛАБ зазначив, що фальсифікати становлять загрозу не лише для тварин — через неефективне лікування, ускладнення перебігу хвороб і розвиток резистентності бактерій, — але й для людей, які споживають продукти тваринного походження. Крім того, це мільйонні збитки для галузі та державного бюджету.
Після презентації генерального директора «БІОТЕСТЛАБ» Олега Гродзевича слово взяв генеральний директор асоціації «Ветпромспілка» Василь Антоненко, який представив презентацію про досвід ЄС у боротьбі з фальсифікатом та стан ринку ветеринарних препаратів в Україні.
Василь Антоненко зазначив, що кількість незареєстрованих ветпрепаратів ще у 2022 році перевищувала кількість зареєстрованих. На сьогодні ситуація ще гірша через мораторій на перевірки та відсутність відповідальності. За підрахунками асоціації, у 2022 році в Україні було зареєстровано майже 1900 ветеринарних препаратів, водночас понад 2100 препаратів реалізовувалися без офіційної реєстрації.
«Головна причина цієї проблеми – це відсутність відповідальності, включно з кримінальною, за виробництво та розповсюдження фальсифікованої продукції, а також відсутність контролю через мораторій на його проведення», – наголосив Василь Антоненко.
У своїй презентації Василь Антоненко навів приклади запровадженої кримінальної відповідальності за фальсифіковані ветеринарні препарати. Наприклад, у Німеччині за виробництво фальсифікованих препаратів можна потрапити за ґрати до 3 років або до 10 років за обтяжуючих обставин. У Франції — до 5 та 7 років, у Чехії — до 2 та 8 років, а штрафи перевищують 800 000 євро.
«MEDICRIME Convention, членом якої є Україна з 2011 року, зобов’язує держави-учасниці встановити кримінальну відповідальність за виробництво та торгівлю фальсифікованими лікарськими засобами як для людей, так і для ветеринарії. Якщо за фальсифікацію лікарських засобів для людей кримінальну відповідальність впроваджено, то для ветеринарних,на жаль, досі ні», — зазначив Василь Антоненко.
Народний депутат України Дмитро Соломчук під час свого виступу наголосив, що відсутність належної відповідальності за фальсифікацію ветеринарних препаратів створює серйозні ризики як для українських виробників, так і для споживачів. Він також поділився баченням, як забезпечити ефективний контроль за обігом ветеринарних препаратів, яку роль у цьому процесі має відігравати бізнес та як можна вдосконалити законодавчу базу.
«Це питання потребує системного опрацювання в комітетах Верховної Ради, над чим ми працюватимемо», — додав Дмитро Соломчук.
Як уточнив голова Держпродспоживслужби України Сергій Ткачук, важливим напрямом, на його думку, має стати цифровізація процесів, посилення контролю за дотриманням ліцензійних вимог.
«Вже триває робота над створенням єдиного електронного реєстру ветеринарних препаратів, який дозволить фермерам перевіряти легальність продукції», — підкреслив Сергій Ткачук.
Про те, як убезпечити господарства від фальсифікованих препаратів, поділилися головні ветеринарні лікарі Назар Демидюк з «Чайка Агро» та Микола Таран з «Єрчиків».
Вони підкреслили, що у виборі постачальників орієнтуються на компанії з власним науково-виробничим потенціалом та відповідальністю за продукцію.
Серед основних їхніх рекомендацій: перевіряти, чи зареєстрований препарат, як довго він на ринку, які відгуки про його застосування, а у разі сумнівів — контролювати якість. Багато великих виробників мають власні лабораторії, менші ж можуть звертатися до спеціалізованих лабораторій. Це дозволяє отримувати об’єктивну інформацію про якісні показники препаратів та зіставляти їх із заявленим складом.
Український тваринницький саміт є провідною вітчизняною платформою для обговорення трендів і перспектив розвитку тваринництва, птахівництва, переробки тваринницької продукції, кормовиробництва. У 2025 році проводиться вчетверте. В рамках саміту працювали Міжнародна школа кормів та виставка Livestock Expo 2025, на якій свої експозиції представили 45 компаній-постачальників продуктів та послуг для сектору. Докладніше про подію — за посиланням Український тваринницький саміт 2025 
Дякуємо колегам по галузі та організаторам заходу — компанії «ПроАгро Груп» — за формування професійного середовища задля активного розвитку вітчизняного тваринництва.