Розділи

    МАСТИТИ: альтернатива лікуванню - профілактика. Досвід застосування.

    МАСТИТИ: альтернатива лікуванню - профілактика. Досвід застосування.

    Переведення тваринництва на промислову основу характеризується «новими» методами утримання та експлуатації тварин (тривале перебування в закритих приміщеннях, висока концентрація тварин на обмежених виробничих площах, вплив стрес-факторів), що, з свого боку, знижує рівень їх природної резистентності, призводить до появи хвороб, а також до підвищення патогенності збудників, формування їх стійких асоціацій.

    Мастит завжди був і залишається нагальною проблемою в галузі тваринництва. Високий рівень захворюваності високопродуктивних молочних корів на мастит обумовлений, насамперед:

    • порушенням технології машинного доїння;
    • контамінацією молочної залози бактеріальною мікрофлорою;
    • порушенням білкового та мінерального обміну в організмі;
    • зниженням загальної неспецифічної резистентності організму.

    При бактеріологічному дослідженні проб молока від клінічно хворих тварин патогенні мікроорганізми виділяють в 100% випадків. Як свідчать дані проведених досліджень, за клінічної, іноді й за субклінічної форми маститу виділяють наступні мікроорганізми:

    • стафілококи (S. aureus, S. epidermidis, S. haemolyticus, S. auricularis);
    • ентеробактерії (E. coli, Klebsiella);
    • стрептококи (Str. agalacticae, Str.pyogenes, Str. uberus);
    • мікоплазми (Mycoplasma bovis).

    Для лікування тварин з діагнозом мастит ми, переважно, рекомендуємо застосовувати антибіотики, згідно з результатами антибіотикограми. Зверніть увагу на те, що субклінічна форма маститу потребує більш тривалого застосування антибіотиків.

    Проте, у нас є альтернатива лікуванню тварин за маститу – це профілактика аутогенними вакцинами.

    Аутогенні вакцини наразі нагальне питання, і це, насамперед, викликано генетичною трансформацією мікроорганізмів, шляхом підвищення вірулентності, антигенної варіабельності збудників захворювань.

    Аутогенні вакцини можуть застосовуватися для проведення специфічної профілактики в наступних випадках:

    • захворювання спричинено новим патогеном;
    • застосування комерційних вакцин неефективно;
    • захворювання спричинено патогеном, проти якого антибіотики не ефективні;
    • високий рівень вибракування або загибелі тварин.

    Аутогенні вакцини можна застосовувати тільки в стаді, де діагностовано захворювання та підтверджена циркуляція збудника. Об’єм серії вакцини має відповідати потребам господарства, з урахуванням забезпечення первинної вакцинації та ревакцинації поголів’я, в якому застосовують біопрепарат на період стабілізації епізоотичної ситуації.

    Аутогенні вакцини мають розроблятися компанією-виробником ветеринарних препаратів, яка має досвід у виготовленні біопрепаратів, для конкретного господарства, із виділених безпосередньо в господарстві штамів мікроорганізмів.

    Більшість патогенів, які виділяють при маститі, належать до контагіозних збудників і передаються вони від корови до корови під час доїння – це свідчить про незадовільну гігієну доїння. В такому випадку, окрім вакцинації або антибіотикотерапії, ми маємо:

    • застосовувати перед- і післядоїльну обробку вимені дезінфікуючими засобами;

    • використовувати індивідуальні стерильні серветки, рушники;

    • контролювати правильність проведення обробки вимені;

    • доїти тварин, що уражені контагіозними збудниками в останню чергу, і після цього ретельно дезінфікувати доїльні апарати;

    • за можливості, відокремлювати заражених тварин від здорових.

    Мастити, збудниками яких є Staphylococcus spp., Streptococcus bovis, мають спорадичний характер. В такому випадку, окрім вакцинації тварин, нам необхідно звернути увагу на гігієну утримання тварин:

    • забезпечити чисту та суху підстилку;

    • застосовувати післядоїльну обробку вимені, не дозволяти тваринам лягати протягом 30 хвилин після обробки.

    Для цього, одразу після доїння, тваринам дають свіжого корму та води.

    Якщо мастит спричинений Staphylococcus aureus, то такий мастит не завжди успішно лікується антибіотиками. В такому випадку найкращим рішенням буде вибракувати тварину або профілактувати мастит аутогенною вакциною, з обов’язковим урахуванням рекомендацій щодо гігієни доїння, утримання, а також годівлі.

    Як один з прикладів застосування аутогенної вакцини за маститу корів можна навести господарство ТОВ «Веприк Плюс» у Полтавській області, що входить до складу групи «УкрЛендФармінг».

    В господарстві були відібрані проби молока від тварин, хворих на мастит, з клінічною та субклінічною формою. З метою точного встановлення діагнозу матеріал передали до лабораторії бактеріології Центру Ветеринарної Діагностики.

    За результатами бактеріологічного дослідження в молоці хворих на мастит тварин, були виділені наступні мікроорганізми:

    • Staphylococcus aureus;
    • Streptococcus dysgalactiae;
    • Trueperella pyogenes ;
    • Corynebacterium spp.

    На основі одержаних результатів досліджень, штами виділених мікроорганізмів були:

    • адаптовані до поживних середовищ та культур клітин;
    • досліджені на здатність розмноження при різних режимах для отримання достатньої для вакцини кількості бактеріальних часток на 1мл;
    • очищені від баластних речовин;
    • сконцентровані до необхідної кількості на дозу;
    • інактивовані з подальшим додаванням ад'юванта;

    і таким чином внесені до складу аутогенної вакцини, яку застосували тваринам. Вакциною «Бовімун Аутовак Маст» щеплювали тварин за схемою, згідно з рекомендаціями виробника, в дозі 3 мл на тварину, внутрішньом’язово.

    У поствакцинальний період відхилень від фізіологічної норми у тварин не спостерігали. Ефективність вакцинації визначали за допомогою бактеріологічних досліджень через 3 місяці після вакцинації.

    Бактеріологічними методами встановлено, що в індивідуальних пробах молока, відібраних від вакцинованих тварин, не було виявлено мікроорганізмів, що входили до складу аутогенної вакцини «Бовімун Аутовак Маст». Позитивну динаміку після застосування аутогенної вакцини «Бовімун Аутовак Маст» підтверджували також результати досліджень танкової проби молока – кількість соматичних клітин зменьшилась на 23,2%.

    Після вакцинації тварин біопрепаратом «Бовімун Аутовак Маст», виробництва «БіоТестЛаб», в господарстві зазначали позитивну динаміку виробничих показників:

    • кількість корів з ознаками клінічного маститу зменшилась на 60 %, субклінічного маститу на 27,8 % і, відповідно, скоротилась кількість соматичних клітин на 23,2%. У 100% корів кількість соматичних клітин не перевищувала допустиму норму;
    • кількість корів з ознаками післяродового ендометриту зменшилась на 37,5 %;
    • скоротився прояв клінічних ознак захворювань ШКТ у телят на 31,3%.

    Застосування аутогенної вакцини «Бовімун Аутовак Маст», виробництва ТОВ «БіоТестЛаб», дало змогу скоротити кількість корів з ознаками клінічного маститу на 60 %, субклінічного маститу на 27,8 % і, відповідно, скоротилась кількість соматичних клітин на 23,2%, а кількість корів з ознаками післяродового ендометриту зменшилась на 37,5 %, що безумовно свідчить про ефективність запропонованого підходу при профілактиці маститів.

      БОВІМУН АУТОВАК МАСТ

      БОВІМУН АУТОВАК МАСТ

      вакцина проти маститу корів з аутогенних штамів, інактивована

      ВРХ