Котячий гінгівостоматит. Нове в лікуванні

Котячий гінгівостоматит. Нове в лікуванні

Ніла Бабкіна, ветеринарний лікар, науковий консультант ТОВ «БІОТЕСТЛАБ»

Котячий гінгівостоматит – це запалення ротової порожнини (ясен, куточків рота) з утворенням ранок або виразок навколо зубів та на слизовій оболонці. Процес запалення може також поширюватися на язик, тверде та м'яке піднебіння, слизову оболонку внутрішньої поверхні губ і щік, на привушні та підщелепні лімфовузли.

До розвитку гінгівостоматиту призводить наявність зубного каменю. Він складається з відкладень мікробів та органічних субстанцій, скріплених неорганічною матрицею з гідроксиапатиту, кальцію та фосфору (зі складу слини). Деякі бактерії, присутні в складках ясен, виробляють токсини (гіалуронідаза та лізосомальні ензими/ферменти), які, поєднуючись з великим припливом запалених клітин, дратують ясна та вивільняють запальні клітинні елементи, які призводять до набряку, почервоніння та розпушення ясен. Поширені бактерії, що викликають ураження ротової порожнини у кішок: Pasteurella spp., Fusobaсterium nucleatum, Actinobacillus spp., Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Pseudomonas spp.

Серед інших чинників гінгівостоматиту:

  • дієта, що містить високий відсоток крохмалю та вітаміну D;
  • віруси (з усіх інфекційних факторів Feline calicivirus (FCV) найчастіше асоціюється з гінгівітом та лімфоцитарним стоматитом; рідше зустрічаються FHV, FIV та FeLV);
  • анодентія/олігодентія – знижена кількість або повна відсутність зубів;
  • комплекс еозинофільної гранулеми (зазвичай періоральні ушкодження (наприклад, базаліома)) та інші шкірні ушкодження;
  • онкологічні утворення у ротовій порожнині.

Також має вплив генетика (юнацький гінгівіт у кішок абіссинської, перської та мейн-кун порід) та будова ротової порожнини (у перських порід, інших порід з брахіцефалічним синдромом).

Клінічні ознаки гінгівостоматита. Діагностика

Уважний господар легко визначить ознаки гінгівостоматиту у домашнього вихованця. Тварина стає млявою та апатичною, іноді виявляє агресію й дратівливість. Візуальний огляд ротової порожнини виявляє почервонілі, опухлі ясна.

Кішки з гінгівостоматитом часто припиняють їсти. У них спостерігається полідипсія (часте вживання води), анорексія. Часто зустрічається рясне слиновиділення (гіперсалівація), іноді з домішками крові. Якщо кішка все ж таки намагається їсти, у неї це може виходити погано, аж до випадання шматочків їжі з рота. Іноді голодна тварина ковтає великі шматки їжі без пережовування, що може призвести до розладів шлунка. Кішка частіше вмивається, ретельно потираючи ділянку пащі, ніби їй там щось заважає.

Гінгівостоматит легко діагностується візуально – ветеринарний лікар побачить червоні запалені ясна та слизову оболонку порожнини рота. Далі потрібно визначити вид захворювання для з'ясування причин запалення та призначення оптимального курсу лікування. Тому діагностика може включати додаткові процедури:

  • посів зі слизової оболонки на різні види патогенної мікрофлори;
  • аналізи крові та сечі;
  • вірусологічні тести.

Найчастіше зустрічається катаральний стоматит – початок всіх ускладнених стоматитів та розвитку гінгівостоматиту. Класичні ознаки – інтенсивне почервоніння, припухлість, болючість ясен, підвищене слиновиділення, неприємний запах. Слина тягуча, неприємно пахне.

Крім катарального, класифікують такі стоматити:

  • фібринозний (виділення білого кольору);
  • виразковий (мокнучі виразки на слизовій оболонці);
  • гангренозний (ускладнення виразкового стоматиту, до симптомів додається сильний смердючий запах);
  • геморагічний (рожеві виділення з домішками крові);
  • папіломатозний;
  • уремічний синдром;
  • аутоімунні стоматити та інші.

Гінгівостоматит може розвинутися в хронічну форму, яку надзвичайно важко лікувати.

Гінгівостоматит може розвиватися в хронічну форму, яку дуже важко лікувати

Лікування

Залежно від типу виявленої інфекції, лікар призначає курс лікування, який може включати:

Антисептики:

  • розчин Люголя – показує відмінні дезінфікуючі властивості: для обробки безпосередньо виразок – змащувати або бризкати (важливо: виключається тривале використання, тому що це може спровокувати розмноження синьогнійної палички, на яку йод не діє);
  • Хлоргексидин 0,05% – для промивання ротової порожнини або обробки безпосередньо ран та виразок;
  • Дентаведін/Метрогіл Дента – використовують до 3-х разів на день, наносячи тонким шаром на хворі ясна або закладають безпосередньо в лунки у разі видалення зубів;
  • Стоматидин – зрошувати ротову порожнину при запаленні або припікати точково виразки, ранки або місця видалення папілом.

Протизапальні препарати – для зменшення почервоніння та/або болючості. Використовують два основні типи:

  • кортикостероїди – можна призначати у вигляді таблеток або ін'єкцій (ці препарати добре знімають запалення; також мають позитивний побічний ефект стимуляції апетиту, що дуже важливо за цієї проблеми. Однак тривале використання стероїдів може спричинити небажані побічні ефекти в організмі);
  • нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) – вважаються безпечними та широко використовуються у цих випадках (зазвичай – у формі ін'єкцій або крапель, які вводяться в їжу або безпосередньо до рота. НПЗЗ рекомендують застосовувати у поєднанні з гастропротекторами (через негативний вплив на ШКТ), курс повинен тривати не більше 5 днів (виняток: препарат Метакам, можливий курс до 14 днів).

Антибіотикотерапія:

  • Лінкоміцин 10% курсом від 3 до 7 днів в дозі 2 мл/10 кг при внутрішньом’язовому введенні та 1 мл/10 кг при внутрішньовенному;
  • Амоксицилін 15% одноразове введення в дозі 1 мл/10 кг під шкіру або в м’язи; за необхідності можна зробити повторну ін’єкцію через 48 год.

Імуностимулятори для стимуляції імунної системи та посилення реакції організму на запальний процес. Застосовують:

  • Стимул 0,5 мл/1 кг один раз на день, до 10 днів;
  • L-цин 0,5-1,0 мл/тварину, залежно від ваги, один раз на день, курс 5 днів.

Стоматологічна допомога. Будь-який зубний камінь посилить запалення, навіть якщо він не є основною причиною. У більш важких випадках можливе видалення всіх молярних зубів. Якщо консервативне лікування неможливе, проводять оперативне видалення уражених тканин слизової оболонки, яка зазнала змін.

Дієта повна відмова від молока (молочне середовище сприятливе для розвитку бактерій), переведення кота/кішки на корми, які легше вживати (зазвичай це консервовані м'які корми). Їжа має бути кімнатної температури.

У деяких котів стрес також відіграє роль в ініціюванні спалахів гінгівостоматиту. Видалення стресорів чи надання кішці «безпечного» місця може допомогти у таких випадках.

Лікування гінгівостоматиту найчастіше відбувається в домашніх умовах з відвідуванням ветеринара за встановленим графіком. І тут основне завдання господаря суворо дотримуватись рекомендацій лікаря.

При складних запущених формах ветеринар може рекомендувати стаціонарне лікування з цілодобовим наглядом, введенням медикаментів і підтримуючих препаратів через крапельницю. У ряді випадків тварині може знадобитися хірургічне втручання (видалення зубів або частини слизової оболонки).

Також слід враховувати, що не всі методи лікування підходять для котів. Трапляються випадки, коли тварина не відповідає на лікування повністю, незалежно від проведених процедур. Тому деякі тварини вимагають повторного лікування або постійного контролю та терапії протягом усього життя.

Досвід застосування препарату Ципроколін

Виходячи з потреб ринку, українським виробником ТОВ «БІОТЕСТЛАБ» було створено комбінований препарат Ципроколін, що містить у своєму складі два антибіотики: ципрофлоксацин та колістину сульфат. Внаслідок синергізму цих діючих речовин вдалося створити формулу, активність якої вища, ніж окремо взятих її компонентів.

При пероральному застосуванні ципрофлоксацин зрошує запалені ділянки в порожнині рота та починає всмоктуватися безпосередньо в порожнині рота. Поступаючи в кров, проникає у всі органи та тканини організму, досягаючи максимальної концентрації через 1-2 години. Терапевтична концентрація зберігається до 24 годин. Механізм дії ципрофлоксацину полягає в інгібуванні ДНК-гірази бактерій, що запобігає реплікації ДНК, і порушує цілісність мембрани бактеріальної клітини та її загибель. Ципрофлоксацину гідрохлорид швидко елімінує R-плазміди, що запобігає розвитку резистентності мікроорганізмів до препарату.

Ципрофлоксацин ефективний проти грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, а саме: E.coli, Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Pseudomonas spp., Salmonella spp., Shigella spp., Enterobacter spp., Klebsiella spp., Brucella spp., а також Mycoplasma spp. та Chlamydia spp.

Колістину сульфат – це антибіотик, що синтезується аеробною спороутворюючою паличкою Bacillus polymyxa. Колістіну сульфат діє бактерицидно на грамнегативні бактерії (E.сoli, Salmonella spp., Pasteurella spp. та ін.). Колістину сульфат зв'язується з фосфоліпідами цитоплазматичної мембрани, посилюючи її проникність для компонентів, що призводить до деструкції клітини бактерії.

Ципроколін – це порошок, який після розчинення у звичайній воді перетворюється на суспензію білого кольору. Має солодкуватий смак та запах бекону, що є привабливим для тварин. Застосовується для лікування собак, котів і птиці при всіх видах стоматитів та гінгівітів; а також для лікування змішаних та вторинних інфекцій при захворюваннях, спричинених мікроорганізмами, чутливими до ципрофлоксацину та колістину.

Ципроколін застосовують орально. Задається шприцем-дозатором із розрахунку 1 мл готової суспензії на 1 кг ваги тварини.

Випоювання здійснюється 1 раз на добу. Курс лікування 7-10 днів, залежно від клінічних ознак та тяжкості хвороби. Після випоювання препарату при використанні в стоматології, бажано не годувати та не напувати тварину протягом 2-х годин для більш тривалого контакту препарату із запаленням у ротовій порожнині.

Клінічний випадок

В WSW CLINIC доктора Величка (м. Київ) звернулися господарі кота тайської породи на прізвисько Соломон. Вік 8 років. Вага 5 кг. Мешкає у квартирі. Вакцинований. Гігієну порожнини рота здійснюють періодично, знімаючи наліт із зубів за допомогою ватних дисків з хлоргексидином. Останнім часом господарі звернули увагу, що кіт став повільніше та ретельніше їсти і, вмиваючи мордочку лапкою, частіше намагається терти ділянку пащі.

При ретельному огляді ветеринарний лікар виявив інтенсивне почервоніння, припухлість, болючість ясен, відкладення зубного каменю на молярах та премолярах верхньої та нижньої щелеп.

Було поставлено діагноз – гінгівостоматит у початковій стадії. Запропоновано здійснити зняття надясеневого зубного каменю та нальоту за допомогою ультразвуку. Маніпуляція була здійснена з седацією препаратом Релакс.

Вигляд зубів тварини при первинному огляді на прийомі в клініці

Призначено лікування в домашніх умовах:

  • Хлоргексидин 0,05% – для санації пащі після кожного прийому їжі, 30 днів;
  • Ципроколін – випоювання по 5,0 мл готової суспензії один раз на добу, курс 10 днів;
  • Метрогіл Дента – обробляти запалені ділянки ясен тонким шаром один раз на добу на ніч, 30 днів.

Повторне відвідування лікаря призначено через 60 днів.

За словами господарів, через 3 доби від початку лікування у кота з'явилася позитивна динаміка. Стан тварини покращився, під час їжі активно споживає корм, больовий синдром відсутній.

У пащі також спостерігається значне покращення стану ясен. Зникло почервоніння та запалення, що було спричинено наявністю зубного каменю.

Курс лікування було продовжено згідно з рекомендаціями лікаря.

Таким чином, препарат Ципроколін у комплексному лікуванні гінгівостоматиту показав позитивну динаміку.

Рекомендується ветеринарними лікарями у практику для лікування стоматологічних проблем у домашніх тварин.

Випоювання препарату Ципроколін в домашніх умовах

Повний текст статті опублікований у журналі VET TOPic (Ветеринарна тема), №4/2021.