Порівняльне вивчення характеристик ефективності вакцин проти хвороби Гамборо

Стоп Гамборо! - Порівняльне вивчення характеристик ефективності вакцин проти хвороби Гамборо

Хвороба Гамборо (інфекційна бурсальна хвороба, ІБХ) – захворювання, спалахи якого зафіксовані у 95% країн світу (за підсумками роботи 63-ї Генеральної сесії МЕБ у Парижі).

Висока контагіозність, стійкість вірусу до дії чинників довкілля та дезінфектантів, а також економічні збитки, від яких потерпають птахівничі господарства, сприяють перетворенню ІБХ на серйозну проблему для промислового птахівництва багатьох країн світу, зокрема й України.

До середини 80-х років минулого століття максимальний рівень смертності під час спалахів ІБХ сягав 30%. На початку 90-х років ХХ ст. у Західній Європі з’явились і почали швидко поширюватися високовірулентні штами вірусу. Вони спричинили спалахи ІБХ на тлі застосування вакцин із проміжних штамів і характеризувалися високим рівнем смертності – до 70% і вище. Практично в той самий час у США були виявлені варіантні штами вірусу ІБХ, що спричиняють імуносупресивну форму захворювання. Високоімуносупресивна форма захворювання поширилася зі США на центральну та південну частину Південної Америки. З іншого боку, широке розповсюдження отримала високовірулентна форма захворювання ІБХ, що потрапила із Західної Європи до країн Східної Європи, Північної Африки, Близького Сходу та Азії.

На сьогодні також є тенденція перебігу захворювання в субклінічній формі з вираженою імуносупресією птиці.

Поява антигенних варіантів вірусу ІБХ і високовірулентних штамів, здатних спричиняти захворювання у вакцинованої птиці, визначає потребу вдосконалення існуючих і розробки нових, більш ефективних засобів специфічної профілактики ІБХ.

Ряд дослідників пов’язують ефективність вакцинного препарату передусім із високим ступенем гомології ділянки VP2 вакцинного вірусу з польовими ізолятами, здатністю вакцинного вірусу до швидкої колонізації бурси Фабриціуса та, відповідно, до стимулювання напрацювання захисних антитіл.

Ефективність проти високовірулентного вірусу хвороби Гамборо

У цьому дослідженні наведені дані щодо вивчення здатності вакцинного препарату POLIMUN IBD light захищати птицю від інфікування високовірулентними вірусами хвороби Гамборо порівняно з європейською вакциною зі штаму типу «Проміжний плюс».

Дослід проводили на курчатах зі статусом ВПФ. Усі лабораторні дослідження були проведені в Центрі ветеринарної діагностики.

За принципом аналогів було сформовано три групи 25-денних курчат, по 25 голів в кожній дослідній (І, ІІ) і 10 голів в контрольній (ІІІ) групах. Птицю розмістили в трьох ізоляторах для індивідуального утримання.

Відповідно до схеми досліду, наведеної в таблиці 1, імунізацію птиці І групи проводили перорально, індивідуально одноразово згаданою вакциною (цільовий титр 1:500). Групу ІІ вакцинували європейською вакциною типу «Проміжний плюс» (цільовий титр 1:500).

Таблиця 1. Схема досліду

Вік птиці

Група І

Група ІІ

Група ІІІ

(контроль)

25 днів

Вакцинація птиці

POLIMUN IBD light (цільовий титр 500)

Європейська вакцина типу «Проміжний плюс» (цільовий титр 500)

-

5 ДПВ (день після вакцинації)

відбір бурс Фабриціуса

10 ДПВ

відбір бурс Фабриціуса

14 ДПВ

відбір бурс Фабриціуса, відбір сироваток крові

40 днів

Зараження вірулентним штамом ІБХ S10 (vvIBDV)

3 ДПЗ (день після зараження)

відбір бурс Фабриціуса

7 ДПЗ

відбір бурс Фабриціуса, відбір сироваток крові

14 ДПЗ

відбір бурс Фабриціуса, відбір сироваток крові

21 ДПЗ

відбір бурс Фабриціуса, відбір сироваток крові

Про наявність сформованого гуморального імунітету робили висновок за титром антитіл в імуноферментному аналізі (ІФА) з використанням діагностичних наборів IDEXX(США) через 14 днів після вакцинації.

Оцінку швидкості колонізації бурси Фабриціуса вакцинними вірусами ІБХ на 5, 10, 14-й дні після вакцинації проводили шляхом виявлення РНК вірусу ІБХ методом ЗТ-ПЛР і визначення патотипу вірусу ІБХ методом рестрикційного аналізу продуктів ПЛР.

Оцінку ступеня виснаження лімфоїдної тканини бурс Фабриціуса птиці на 5, 10, 14-й дні після вакцинації проводили шляхом патоморфологічного дослідження стандартно отриманих зрізів з використанням класичного гістологічного методу. Препарати аналізували під мікроскопом щодо виявлення патологічних змін.

Імуногенну ефективність вакцинних препаратів вивчали на курчатах дослідних груп, яких через два тижні після вакцинації заразили високовірулентним штамом ІБХ S10 (vvIBDV), що був виділений під час спалаху хвороби Гамборо на одному з птахівничих господарств. Контрольний вірус із активністю на ВПФ курячих ембріонах 7,5 lg50/мл розводили 1:30 і випоювали індивідуально (peros).

Спостереження проводили протягом 21 дня після зараження. Протягом цього часу спостерігали за клінічним станом птиці кожної з трьох груп і проводили відбір патологічного матеріалу для діагностичних досліджень. Із метою виявлення контрольного високовірулентного вірусу хвороби Гамборо у вакцинованої птиці та для визначення ступеня його впливу на виснаження тканин бурси Фабриціуса на 3, 7, 14, 21-й дні після зараження проводили молекулярні та гістологічні дослідження бурс Фабриціуса птиці дослідних і контрольної груп.

Оцінку серологічного статусу птиці після вакцинації та контрольного зараження проводили шляхом досліджень сироваток крові птиці методом ІФА (ELISA) на 7, 14 і 21-й дні після зараження.

Результати досліджень

1. Безпека.

Активна первинна реплікація вакцинного вірусу вакцини POLIMUN IBD light в бурсі Фабриціуса викликає виснаження фолікулів тканини в межах 50–63% з подальшим її відновленням протягом 18 днів до 37–40%, що є показником фізіологічної норми.

Збереження цілісності та функціональності коркової та мозкової зон фолікулів бурси після вакцинації дозволяє органу повноцінно брати участь у формуванні як клітинної, так і гуморальної імунної відповіді організму і зберігає адаптаційні можливості імунної системи птиці.

2. Оцінка імуногенності вакцинного препарату.

Імуногенність вакцини становить основу її ефективності та виражається в здатності антигену викликати імунну відповідь, швидкість, силу і тривалість якої вимірювали серологічними тестами.

Період формування імунної відповіді становить 14 днів, із середнім титром імунної відповіді ≤ 6 525. При цьому в організмі формується напружений довічний імунітет.

Швидкість та сила імунної відповіді залежать від двох основних факторів: особливостей антигена та умов уведення його в організм.

У разі оптимального розрахунку дня вакцинації, коли рівень материнських антитіл курчат відповідає цільовому титру вакцини (в описаному досліді використана серонегативна птиця), вакцинний вірус POLIMUN IBD light здатний викликати ранню та активну колонізацію цільового органу бурси Фабриціуса з 5-го дня після вакцинації, що і забезпечує розвиток раннього клітинного імунітету.

Тривала персистенція вакцинного вірусу в бурсі Фабриціуса (період детекції становить 35 днів із моменту вакцинації) забезпечує конкурентну перевагу вірусу цієї вакцини перед польовим під час інфікування тканини бурси Фабриціуса птиці.

3. Ефективність вакцини.

Ефективність вакцинного препарату визначають за здатністю сформованого поствакцинального імунітету забезпечувати повноцінний захист організму від польового інфікування.

Птиця, заражена високовірулентним вірусом ІБХ, на фоні сформованого поствакцинального імунітету виглядала здоровою протягом всього експерименту, але в тканинах бурси Фабриціуса курчат ІІ групи (імунізованих європейською вакциною типу «Проміжний плюс») на 14-й день після зараження були виявлені мікроскопічні ураження. Аналіз полімеразної ланцюгової реакції (ЗТ-ПЛР) в режимі реального часу підтвердив присутність РНК vvIBDV в тканинах бурси, що свідчило про те, що вірус інфікував курчат навіть на тлі сформованого раніше поствакцинального імунітету. Високовірулентний вірус ІБХ викликав глибокі деструктивні зміни лімфоїдної тканини бурси Фабриціуса (до 75%) без подальшого відновлення працездатності органу: стан імунодепресії організму та вірусоносійства.

Сформований поствакцинальний імунітет не є гарантованим захистом птиці від польового інфікування у разі відсутності вираженої гомології між протективними білками вакцинного і польового штамами.

Наявність неспецифічного поствакцинального імунітету може нівелювати пряв клінічних ознак захворювання, але при цьому підвищити ймовірність наявності імуносупресії та вірусоносійства серед птахопоголів’я.

Навпаки, у курчат І групи, імунізованих вакциною POLIMUN IBD light, протягом усього експерименту ні на макро-, ані на мікрорівні не спостерігалося жодних змін, характерних для хвороби Гамборо. У тканинах бурси курчат вже з 5-го дня після вакцинації й протягом усього експерименту була виявлена тільки РНК вакцинного вірусу POLIMUN IBD light, який гарантовано захистив птицю від інфікування польовими високовірулентними штамами. Що в першу чергу пов’язано з високим ступенем антигенної спорідненості вакцинного штаму POLIMUN IBD light з високо вірулентним контрольним штамом хвороби Гамборо, що циркулює в господарствах України.

Таблиця 2. Результати молекулярних досліджень: швидкість колонізації бурси Фабриціуса вірусами ІБХ, тривалість їх персистенції в організмі птиці

День після вакцинації (ДПВ)

День після зараження (ДПЗ)

Вірусовиділення

Контроль

POLIMUN IBD light

Європейська вакцина типу Проміжний плюс»

Група І

Група ІІ

Група ІІІ

5 ДПВ

МВ-20

вакцинний вірус

-

10 ДПВ

МВ-20

вакцинний вірус

-

14 ДПВ

МВ-20

вакцинний вірус

-

Контрольне зараження птиці

3 ДПЗ

МВ-20

вакцинний вірус

vvIBDV

7 ДПЗ

МВ-20

вакцинний вірус

vvIBDV

14 ДПЗ

МВ-20

vvIBDV

vvIBDV

21 ДПЗ

МВ-20

vvIBDV

vvIBDV

Фото 3. Зовнішній вигляд бурс Фабриціуса через 21 день після контрольного зараження

Фото 4. Виснаження лімфоїдних фолікулів бурси Фабриціуса птиці через 21 день після зараження птиці vvIBDV на тлі вакцинації

У птиці ІІІ групи реєстрували класичний прояв хвороби Гамборо. З другого по шостий день після зараження спостерігали клінічні ознаки: сильну апатію, діарею (водянисті білі виділення), відмову від корму, скуйовдженість, тремтіння. Однак, враховуючи хороші умови утримання та годівлі птиці, захворювання перебігало без летального результату. Після одужання спостерігали помітне відставання в рості порівняно з курчатами дослідних груп і виражену редукцію бурси Фабриціуса.4. Оцінка стану невакцинованої птиці після зараження.

Період формування імунної відповіді зайняв усього 7 днів, тобто удвічі швидше порівняно з птицею І та ІІ груп.

Рівень постінфекційних антитіл відповідав базовим поствакцинальним нормам, що в практичних умовах ускладнює інтерпретацію ситуації на основі тільки серологічних досліджень.

Птиця, інфікована високо вірулентним вірусом хвороби Гамборо, є носієм інфекції тривалий період часу. Контрольний vvIBDV тривалий період персистує в бурсі Фабриціуса (понад 21 ДПЗ). Увесь цей час він виділяється в довкілля та є джерелом зараження.

Вірус викликає глибокі незворотні ушкодження в бурсі Фабриціуса і, як наслідок, стан імунодепресії.

Для проведення оцінки епізоотичного стану стада птиці/підприємства завжди необхідно використовувати кілька методів лабораторної діагностики, оскільки тільки один метод аналізу, що використовується окремо (серологічні методи, молекулярні тести, гістологічна оцінка), не надає повної достовірної оцінки ситуації, і може призводити до неповноцінної оцінки ситуації – цілком можливо пропустити момент інфікування стада vvIBDVна тлі вакцинації без вираженої клінічної картини.

Гістограма 1. Динаміка рівня серологічної відповіді птиці після контрольного зараження vvIBDV

Гістограма 2. Виснаження лімфоїдної тканини бурси Фабриціуса птиці після контрольного зараження vvIBDV на тлі вакцинації