Основні аспекти лікування корів, хворих на метрит

Основні аспекти лікування корів, хворих на метрит

Сучасні технології виробництва молока ставлять корів в жорсткі умови утримання, що збільшує їх схильність до гінекологічних захворювань. Наслідком даного фактору є складність контролю за станом функції відтворення, що призводить до збільшення кількості неплідних корів і відсотку яловості та значних збитків у господарстві.

В основі фізіології відтворювальної функції та її регуляції знаходяться нейрогуморальні процеси, і тому при розробці системи контролю функції розмноження та методів профілактики, а також терапії потрібно виходити не тільки з гістоморфологічного та інфекційного стану органів статевої системи, але й нейрогуморального статусу тварин.

Патогенну мікрофлору впродовж 15 днів після отелення можна знайти в матці у 90% корів, а через 50-60 днів – у 9% тварин. В деяких стадах від 50 до 90% корів мають післяотельні ускладнення (метрити), що свідчить про бактеріальне забруднення статевого тракту. Видовий склад мікрофлори, що викликає неспецифічне запалення статевих органів, доволі різноманітний.

Найчастіше в статевих шляхах зустрічаються диплококи, стрептококи, стафілококи, протей, кишкова та синьогнійна палички. В більшості випадків в ексудаті знаходять різноманітні асоціації патогенних бактерій. Патогенні бактерії та гриби здатні проникати в матку як із зовнішнього середовища (екзогенний шлях), так і через кров з молочної залози та внутрішніх органів при їх запаленні (ендогенний шлях).

У виникненні неспецифічного запалення значна роль належить бактеріям і грибам, що заносяться в статеві органи зі спермою та інструментами при штучному осіменінні. Серед акушерсько-гінекологічної патології у корів найчастіше всього реєструють метрити (до 39% від кількості корів, що отелилися).

Метрит – це запалення шарів матки. За характером ексудату метрити бувають гнійні, катаральні, фібринозні, гангренозні, некротичні; за проявом – субклінічні та клінічні. Форми метриту неможливо розглядати окремо, через те що кожна з них може ускладнюватися іншою.

Для лікування метритів необхідно включати весь комплекс заходів, включаючи застосування препаратів загальностимулюючої дії на організм тварин, тонізуючих гладку мускулатуру матки, антибактеріальної та антимікозної дії, протизапальних, а також препаратів, що підвищують рівень кровозабезпечення, обміну речовин у матці, епітелізацію та регенерацію її слизової оболонки.

Основними завданнями при лікуванні метритів є збереження життя й молочної продуктивності та відновлення відтворної здатності.

Оцінку ефективності лікування проводять за запліднюваністю тварин.

При лікуванні головною метою є відновлення трофіки матки та її скорочувальної активності. На початку лікування для підвищення тонусу матки рекомендується вводити міотропні препарати, до яких відноситься с утеротон (внутрішньом'язово 3 рази з інтервалом 24 години в дозі 10 мл.); з другого дня лікування – окситоцин щоденно протягом 4-5 діб. За наявності в яєчниках жовтого тіла – одноразово внутрішньом’язово один з простогландинвмісних препаратів (естрофан – 2 мл/гол.; дінолітик – 5 мл одноразово). Через те що запальні процеси в матці знижують її чутливість до міотропних препаратів, то їх рекомендується застосовувати на фоні естрогенів, які забезпечують активізацію енергетичних і пластичних процесів у матці, знижують активність окситоцинази, що створює оптимальні умови для утеротонічної дії окситоцину та інших утеротонічних сполук. Як естрогенні препарати використовують 1-2% масляний розчин синестролу відповідно в дозах 4-5 мл і 2-2,5 мл або 0,1% розчин естрадіолу дипропіонату 2,5-3,0 мл. Препарати вводять внутрішньом'язово 1-2 рази з інтервалом 24 год.

Для нормалізації обмінних процесів застосовують внутрішньовенно протягом 2-3-х днів один з наступних препаратів: глюконат кальцію, 40% розчин глюкози – 400 мл, 10% розчин кальцію хлориду – 200 мл. Вітамінні препарати – тривіт (2-5 мл підшкірно або внутрішньом’язово впродовж 7 днів), тетравіт (5 мл підшкірно або внутрішньом’язово 1 раз/7 днів). Як метод патогенетичної терапії застосовують надплевральну новокаїнову блокаду за В.В. Мосіним (0,5% розчин новокаїну в дозі 0,5 мл/кг ваги), що дозволяє скоротити термін лікування, знизити медикаментозне навантаження на організм тварини та відсоток ускладнень у вигляді прихованих ендометритів. Внутрішньоматково вводять корові у кінці стадії збудження статевого циклу 20-30 мл рідкого лікарського препарату антимікробної дії. Перевагу надають препаратам, які виготовлені у вигляді емульсії або суспензії на жировій основі: емульсія йодвісмутсульфаміду, 5% суспензія трициліну на олії. До таких препаратів відносяться внутрішньоматкові таблетки – метрициклін, гінобіотик, утракур, метромакс. Препарат обирають відповідно до чутливості мікроорганізмів у даному господарстві.

Профілактичне застосування внутрішньоматкових препаратів на основі йоду після оперативного відділення посліду дозволяє скоротити тривалість неплідності на 9-14 днів та підвищити запліднюваність корів на 3,2-10,3%.

На практичному досвіді доведено, що внутрішньом’язове введення препаратів 15% амоксициліну в дозі 50 мл новотільним коровам з підвищеною температурою тіла 3 дні поспіль, призводить до їх швидкого одужання. Відомий позитивний досвід введення ін'єкційних антибіотиків (Амоксан-150) безпосередньо в порожнину матки в період гострого перебігу метриту (антибіотик вводився в дозі 50 мл через канал шийки). Також застосовують розчин порошку окситетрацикліну та генціанвіолету шляхом введення в порожнину матки.

З метою профілактики прихованого метриту у корів необхідно звернути увагу на усунення дисбалансу поживних речовин і енергії при підготовці до пологів і протягом всього післяродового періоду та високу рухову активність тварин у ці періоди. Також після оперативного відокремлення посліду не варто вводити у порожнину матки водні розчини антимікробних засобів, які осаджують і руйнують мукополісахариди.

В зв’язку з тим, що серед післяродових ускладнень 40–60% припадає на запальні процеси, необхідно дотримуватись належних санітарно-гігієнічних умов утримання з метою запобігання можливій мікробній контамінації статевих органів під час пологів і в післяродовому періоді. Для цього потрібно систематично проводити дезінфекцію, забезпечувати належний повітрообмін при збереженні оптимальних параметрів температури, вологості і швидкості руху повітря в приміщенні.