Вибір вакцини проти бешихи свиней

Вибір вакцини проти бешихи свиней

Бешиха свиней (рос. – рожа) – «улюблене» захворювання практикуючих ветеринарних лікарів: легко діагностувати, легко лікувати, тому без особливих ризиків можна проявити професіоналізм. Летальність при бешисі невисока, свині одужують через два-три дні та продовжують активно споживати корм і рости. Тому термін «рожа» не викликає надмірного занепокоєння як у ветеринарних лікарів, так і у керівників свиногосподарств.

Але, якщо це настільки «не страшна» хвороба, чому досі існують вакцини, а господарства продовжують активно її профілактувати?

Перш за все, слід роз’яснити кілька питань:

  1. За гострого спалаху основні втрати господарств виникають не через загибель поросят, а внаслідок втрати приростів та маси у гострий період;
  2. Лікування слід проводити, мінімум, 3 дні, в цей час використовувати антибіотики, вітамінні препарати, стимулятори, задіювати робочий ресурс. Тобто нести додаткові матеріальні витрати;
  3. У поросних свиноматок внаслідок дії бактеріального токсину виникають аборти.

В умовах приватного сектору зниження середньодобового приросту чи втрата 1-2 кг живої маси малопомітні, натомість в промислових господарствах таке зниження викликає величезні збитки. Ось чому досвідчений господар усвідомлює, що профілактика – завжди краще ніж лікування.

На даний час в Україні існує два типи вакцин проти бешихи: живі та інактивовані. Лікарі обирають той чи інший тип вакцини залежно від власних об’єктивних чи суб’єктивних причин або обставин. Пропоную розглянути основні відмінності між вакцинами та з’ясувати їх основні переваги та недоліки.

Жива вакцина.Слід пам’ятати, що живі вакцини завжди будуть індукувати утворення більш активного та стійкого імунного захисту у тварин, тому такий тип вакцин слід застосовувати перед критичними періодами (наприклад, літнім підвищенням температури), коли потрібний максимальний протективний імунітет.

У багатьох лікарів існують фобії щодо живих вакцин, а саме можливості прояву хвороби, спровокованої вакцинним штамом, так званий «пробій вакцини». Ці упередження на сьогодні безпідставні, оскільки сучасні комерційні вакцини не здатні спровокувати клінічний прояв захворювання навіть при ін’єкції 100-кратної дози. У випадку з бешихою часто трапляється, що вакцинацію проводять свиням, у яких збудник перебуває в інкубаційному періоді. В такому випадку вакцинація, як стресовий чинник, просто прискорює розвиток бактеріального патогена. До слова, такий самий ефект ми отримаємо і після вакцинації будь-якою іншою вакциною.

Іноді, після вакцинації живими вакцинами проти бешихи можна спостерігати прояв характерних червоних плям на тілі свині, які схожі на «рожисті» плями при захворюванні. Часто, за такого випадку, лікарі починають використовувати антибіотики, оскільки підозрюють хворобу. Насправді – це алергічні реакції у тварин, які вже інфіковані латентно, і вакцинація викликає реакцію сенсибілізованого організму. В такому разі потрібно перевірити температуру тіла у тварин з клінічними проявами і, у випадку підвищення її не більше ніж до 40,50С та задовільному загальному стані свиней, немає необхідності вживати будь-яких дій – клініка алергії зникне сама по собі протягом 48 годин.

Збудник бешихи є бактерією, тому використання живої вакцини на фоні антибіотикотерапії призведе до втрати вакциною високих показників імуногенності. Таким чином, вакцинацію рекомендовано проводити після закінчення періоду каренції на антибіотик, який застосовували раніше, не поєднувати антибіотикотерапію (профілактичну чи лікувальну) у період вакцинації та намагатись не використовувати антибіотики протягом, як мінімум, двох тижнів після імунізації.

Звичайно, одним з основних критеріїв, за яким часто обирають живу вакцину є її ціна. Зазвичай, жива вакцина проти бешихи коштує втричі дешевше ніж її інактивований аналог.

Інактивована вакцина.Безсумнівною перевагою інактивованих вакцин проти бешихи є можливість використання їх одночасно з антибіотиками, оскільки на «вбитого» збудника протимікробні препарати не мають впливу.

Також відмічено, що при використанні інактивованої вакцини ризик прояву алергічних реакцій значно менший. Це пояснюється тим, що у живих вакцинах збудник при культивуванні може виділяти продукти життєдіяльності, які і є алергенами. При інактивації вакцини та подальшому її очищенню ці сполуки руйнуються та частково видаляються, тому отриманий матеріал значно рідше буде викликати характерні алергічні реакції (кропивницю).

Основним завданням колективу ТОВ НВП «БіоТестЛаб» є задоволення потреб усіх клієнтів. Тому з 2015 року лінійка вакцин проти бешихи поповнилась новим продуктом – «Суімун Ері інактивована». Вакцина містить в собі інактивований штам WR2-Bта має покращені імуногенні властивості. Новітні методи підготовки та очищення матеріалу дозволяють поряд з високою ефективністю забезпечувати максимальні показники нешкідливості, відсутності поствакцинальних ускладнень.

Ряд свиногосподарств України вже активно використовують «Суімун Ері інакт.» для свого поголів’я, вакцина отримала схвальні відгуки за високу якість та зручність у використанні. Дійсно, препарат легко проходить через голку, що забезпечує швидке введення без докладання надмірних зусиль. Вакцинація одноразова, тобто для забезпечення ефективної імунної відповіді достатньо ін’єкції однієї дози вакцини. Цей факт дає можливість без проблем ввести вакцинацію проти бешихи в загальну ветеринарно-санітарну схему обробок свиней.

Такі переваги вакцини, порівняно з аналогічними на ринку, безперечно роблять Суімун Ері інакт. лідером серед вакцин проти бешихи свиней.

Для перевірки реактогенності вакцин проти бешихи перевіряли стан свиней відразу після введення вакцин та через визначений час після процедури. Для досліду використовували свиней 2-місячного віку, яких планово вакцинували проти бешихи. Кількість свиней у кожній групі – 200 голів. Визначали загальний стан, наявність почервонінь в місці введення та по всьому шкірному покриву свиней. Отримані дані відображено в діаграмі.

Відповідно до результатів проведених досліджень найменшу реактогенність мають інактивовані вакцини, при чому за використання інактивованих вакцин, після вакцинації частіше виникають подразнення в місці введення, в той час як після застосування живих вакцин відмічали реакції загального типу у вигляді кропивниці.